Під неустойкою цивільне законодавство розуміє є грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Різновидами неустойки є пеня та штраф. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. У свою чергу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
За загальним правилом законодавець не обмежує граничний розміру неустойки, який може бути нарахований кредитором боржнику. Так, є поодинокі виключення, як, наприклад, передбачені статтею 21 Закону України “Про споживче кредитування”. Однак у більшості правовідносин питання розміру неустойки віддано на розсуд сторін. Цілком логічно, що кредитори бажають стягнути з боржника якомога більшу суму неустойки, а боржники проти таких санкцій заперечують.
Однак, певні запобіжники збагачення кредитора за рахунок неустойки законодавством все ж таки передбачені. Зокрема це:
- Пункт 1 частини 2 статті 258 ЦК України: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
- Частина 3 статті 551 ЦК України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення;
- Стаття 233 ГК України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Власне про право суду зменшити розмір неустойки і буде йти мова у цій статті.
Добірку правових позиції я розділив наступним чином:
1. Позиції Великої Палати Верховного Суду щодо зменшення неустойки;
2. Підстави для зменшення штрафних санкцій;
3. Неустойка не повинна бути надмірним тягарем;
4. Розмір неустойки може бути зменшено, якщо він значно перевищує суму боргу.
1. Позиції Великої Палати Верховного Суду щодо зменшення неустойки
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №761/26293/16-ц:
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи, зокрема, завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору, ціни позову (стаття 11 ЦПК України).
Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Такого висновку дійшли:
- Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц.
Отже, висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивачки пені у розмірі, що більше ніж удвічі перевищує суму простроченого зобов’язання, не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства – справедливому розгляду і вирішенню справи.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №727/9352/17:
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв`язку зі несвоєчасною сплатою в повному обсязі плати за користування предметом оренди, зокрема за лютий-березень 2015 року в розмірі 41 тис. 920 грн, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення виконання договору оренди за період з 01 вересня 2016 року по 01 вересня 2017 року в розмірі 153 тис. 008 грн (з розрахунку 1% від розміру боргу у сумі 41 тис. 920 грн за 365 днів прострочення).
Отже, висновок суду про стягнення з відповідачки на користь позивача пені у розмірі, що більше ніж утричі перевищує суму простроченого зобов`язання, не можна вважати таким, який би відповідав завданню цивільного судочинства – справедливому розгляду і вирішенню справи.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає можливим зменшити розмір пені до 40 тис. грн, що відповідатиме принципу пропорційності у цивільному судочинстві.
Як бачимо, у цій справі колегія суддів ВП ВС зменшила розмір неустойки (пені) до розміру основного зобов’язання з орендної плати.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №303/2408/16-ц:
У цій справі кредитором було заявлено до стягнення:
- заборгованість за кредитом – 1 200 000,00 грн;
- заборгованості за відсотками – 388 365,60 грн;
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 370 422,34 грн;
- пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 63 086,65 грн.
Однак суд першої інстанції на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив розмір пені:
- пеня за несвоєчасне повернення кредиту – 10 000,00 грн;
- пеня за несвоєчасне повернення відсотків – 4000,00 грн.
При цьому суд врахував наступні обставини:
- згідно з відомостями з виписки відповідача залишок коштів на рахунку фермерського господарства складає 145,65 грн.;
- загальна сума доходу поручителя за період з вересня 2015 по серпень 2016 року склала 24 144,00 грн, що підтверджується відповідною довідкою. Інший поручитель мав таку ж суму доходу за аналогічний період;
- третій поручитель за 2015 рік отримала загальний дохід у розмірі 108 493,55 грн.;
- фермерське господарство намагалося належним чином виконувати взяті за кредитним договором зобов`язання, однак в силу незалежних від волі позичальника об’єктивних обставин сплачені ним кошти не були зараховані в рахунок погашення заборгованості;
- фермерське господарство до введення тимчасової адміністрації в банківській установі сплачувало відсотки за користування кредитними коштами.
Колегія суддів ВП ВС із таким висновком погодилась: дослідивши зібрані у справі докази й надавши їм належну оцінку, застосувавши норми матеріального права, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову та, зокрема, зменшення розміру пені, зазначивши при цьому, що однією із функцій неустойки є компенсаторна функція. Велика Палата Верховного Суду погоджується з указаними висновками, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах матеріального права.
Головне, що хотів би підкреслити у цій справі: для зменшення розміру неустойки вона не обов’язково повинна перевищувати основний борг.
2. Підстави для зменшення штрафних санкцій
Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17:
За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов’язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.
3. Неустойка не повинна бути надмірним тягарем
Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №902/855/18:
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.
4. Розмір неустойки може бути зменшено, якщо він значно перевищує суму боргу
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №441/569/17:
Безпідставними є і викладені в касаційній скарзі доводи про те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано не застосували до спірних правовідносин положення частини третьої статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 7 978 грн 53 коп., за відсотками – 65 918 грн 37 коп., а за неустойкою (пенею та штрафами) – 7 344 грн 84 коп. (3 000 + 500 + 3 844,84).
Отже, в даному випадку розмір неустойки не перевищує розміру збитків, а тому в судів попередніх інстанцій не було правових підстав для застосування положень вищевказаної статті.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №548/264/15-ц:
Посилання касаційної скарги на те, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків (частина третя статті 551 ЦК України) є безпідставним, оскільки до розміру основної заборгованості за кредитом входить не лише борг за тілом кредиту, а й за процентами, які обчислюються за правилами основного боргу, що разом становить 87 935,07 доларів США та перевищує розмір неустойки.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №757/32522/17-ц:
Частиною третьою статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням наведених положень норм процесуального права щодо загальних засад цивільного судочинства дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що цей розмір значно перевищує розмір збитків.
Постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц:
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків (1), та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (2). Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов’язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Як ми з вами побачили, зменшення судом неустойки є доволі розповсюдженим явищем під час здійснення судами правосуддя. Конкретних обставин, за умови настання яких суд може зменшити розмір неустойки, законодавство не містить. Отже це питання вирішується на розсуд суду. Тим не менш, певні загальні умови та критерії для зменшення неустойки були напрацьовані касаційним судом. При цьому зовсім не обов’язково, щоб неустойка перевищувала розмір основного боргу.
Адвокат Віталій Будьонний
Запис на консультацію через телеграм:
Або через форму зворотного зв’язку: