Головна / Судова практика / Водіям / Евакуація транспортного засобу: підстави та порядок

Евакуація транспортного засобу: підстави та порядок

Одним із заходів забезпечення у справах про адміністративні правопорушення є тимчасове затримання транспортного засобу, у тому числі шляхом його доставлення на спеціальний майданчик (тобто евакуація транспортного засобу (ТС)). Закон передбачає й інший спосіб затримання ТС – шляхом його блокування. Але такий спосіб майже не застосовується в Україні. Тому я акцентую увагу саме на евакуації ТС.

НАПИСАТИ АДВОКАТУ

Тож пропоную до вашої уваги огляд практики судів апеляційної інстанції у справах про оскарження тимчасового затримання транспортного засобу.

Варто зазначити, що право евакуювати ТС мають співробітники поліції та інспектори з паркування. Процедура та підстави евакуації в цілому є ідентичними як для поліції, так і для інспекторів з паркування. Головна відмінність – перелік адміністративних правопорушень при вчинені яких у відповідної посадової особи виникає право на затримання ТС. Перелік відповідних статей можна знайти у ст. 265-2 КУпАП (для поліції) та ст. 265-4 КУпАП (для інспекторів з паркування). Зупинятися на цьому не будемо. Перейдемо до практичних аспектів оскарження незаконної евакуації ТС.

  • Евакуація можлива у випадку, коли ТС суттєво перешкоджає іншим учасникам руху
  • Можливість усунення правопорушення на місці
  • Спочатку потрібно довести факт порушення ПДР
  • Стягнення збитків за незаконну евакуацію
  • Оскаржувати незаконну евакуацію краще у справі про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

Евакуація можлива у випадку, коли ТС суттєво перешкоджає іншим учасникам руху

Однією з головних умов евакуації транспортного засобу є його суттєве перешкоджання дорожньому руху або створення загрози безпеці руху. Конкретні критерії наведені у ч. 3 ст. 265-4 КУпАП.

Розглядаючи відповідні справи суди досліджують надані сторонами докази на предмет перешкоджання ТС іншим учасникам дорожнього руху або створення загрози безпеці руху.

Далі наведу кілька прикладів, коли суди апеляційної інстанції залишали без задоволення апеляційні скарги водіїв або задовольняли апеляцію поліції.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта в частині можливості евакуації транспортного засобу лише у випадку, якщо такий створює перешкоди іншим учасникам руху є слушними, однак апелянтом дещо стисло трактується дане поняття.

Приписами п. 1.5 ПДР встановлено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

З фотофіксації допущеного позивачем порушення вбачається, що розміщений позивачем автомобіль обмежує видимість пішоходів, які рухаються по пішохідному переходу.

Відповідно до фотознімків з місця події, автомобіль Hyundai […] до його евакуювання знаходився на правій смузі руху на дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку та не має виділеного узбіччя або місць для паркування, а тому унеможливлював рух транспортних засобів по правій смузі руху в порушення п. 15.10 (д) Правил дорожнього руху України.

З фотографій вбачається, що автомобіль позивача розміщений на проїзній частині з порушенням як п.15.9, так і п.15.10 ПДР, що, в свою чергу вказує на вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП – порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

На підтвердження адміністративного правопорушення відповідачем також було надано пояснення свідків […] та акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу […].

Судова колегія вважає хибними заперечення апелянтом достовірності пояснень свідків, оскільки вони відповідають іншим доказам та у сукупності підтверджують обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Але й у водіїв буває успіх у суді, про що свідчить нижченаведена справа.

[…] як свідчить наявний у матеріалах справи акт огляду затриманого транспортного засобу, доказів того, що автомобіль позивача суттєво перешкоджав дорожньому руху та, у зв`язку з цим, у інспектора поліції були наявні підстави для затримання транспортного засобу та доставлення його на спеціальний майданчик, матеріали справи не містять.

Разом з тим, не надано доказів того, що контейнери для збирання побутових відходів були встановлені на місце, де стояв автомобіль позивача із дотримання норм чинного законодавства. Попереджувальні знаки про заборону стоянки на місці, де ніби-то мали стояти контейнери матеріали справи теж не містять.


Можливість усунення правопорушення на місці

Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках передбачено, що у разі коли правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу (п. 4 Порядку затвердженого постановою КМУ №1102 від 17.12.2008).

Тобто за наявності можливості усунути одразу на місці головну підставу для евакуації ТС – суттєве перешкоджання дорожньому руху або створення загрози безпеці руху – відпадає правова можливість для тимчасового затримання автомобіля шляхом його доставлення на штрафмайданчик.

Судом встановлено, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності дій посадових осіб Національної поліції України щодо тимчасового затримання транспортного засобу та доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик. В матеріалах справи відсутні докази розміщення транспортного засобу у спосіб, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. Відповідачем також не надано доказів неможливості усунення ОСОБА_1 правопорушення самостійно, як то передбачено статтею статті 14-2 КУпАП, адже остання зазначила, що може керувати вказаним транспортним засобом, оскільки є власником останнього та має посвідчення водія відповідної категорії, а отже могла бути допущена посадовими особами Національної поліції до керування транспортним засобом.


Спочатку потрібно довести факт порушення ПДР

Оскільки первинною підставою для тимчасового затримання ТС, у т.ч. шляхом евакуації, є вчинення певного адміністративного правопорушення, суди досліджують в першу чергу власне докази вчинення правопорушення.

Відсутність доказів, які підтверджують подію адміністративного правопорушення, є підставою для визнання протиправними дій посадових осіб щодо евакуації автомобіля.

Суд апеляційної інстанції вважає, що з вказаних фотографій неможливо встановити вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

…за подібних обставин справи, Верховний Суд вказав, що належним доказом порушення правил зупинки, стоянки, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення.

Саме такі докази і підтверджували б факт зупинки позивачем автомобіля у місці, де буде неможливим зустрічний роз’їзд або об’їзд транспортного засобу, що зупинився.

Однак, з наданих, суб`єктом владних повноважень, фотографій неможливо встановити, що автомобіль […] суттєво перешкоджав дорожньому руху або створював загрозу безпеці руху, що свідчить про протиправність дій інспектора УПП в Одеській області щодо тимчасового затримання та доставки для зберігання на спеціальний майданчик транспортного засобу.


Стягнення збитків за незаконну евакуацію

У разі, якщо транспортний засіб було доставлено на майданчик для тимчасового зберігання водій зможе його забрати лише після оплати вартості послуги із транспортування та/або зберігання транспортного засобу.

Визнавати незаконною евакуацію транспортного засобу в судовому порядку, а вже потім забирати автомобіль не самий ефективний спосіб повернення свого майна. Судовий процес може тривати кілька місяців і весь цей час власник буде без свого засобу переміщення, це вже не говорячи про негативні наслідки для самого транспортного засобу, який доволі тривалий час буде простоювати.

Саме тому оптимальний варіант – сплатити послуги з евакуації, забрати транспортний засіб, а вже потім звертатися до суду, у тому числі, з вимогою про стягнення збитків у вигляді сплачених послуг з евакуації та зберігання.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 у справі №826/12003/16, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що якщо вимоги про відшкодування шкоди пов`язані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, то такі вимоги підлягають розгляду за нормами КАС України.

…згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеного у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що внаслідок прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення […], позивач поніс реальні збитки в сумі 1616 грн, а тому вказані вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.


Оскаржувати незаконну евакуацію краще у справі про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

При тимчасовому затриманні транспортного засобу відповідною посадовою особою (поліцейським або інспектором з паркування) виноситься постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. За таких обставин оскаржувати незаконну евакуацію транспортного засобу краще в одному процесі з оскарженням вищевказаної постанови.

Тобто фактичні обставини справи не містять жодних обставин, які б могли привести суд до висновку про здійснення інспекторами поліції дій саме щодо затримання транспортних засобів […], спеціальний порядок якого наведений статтею 265-2 КУпАП “Тимчасове затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції”.

За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що діям Управління патрульної поліції Миколаївської області щодо зупинки […] транспортних засобів […] має надаватись правова оцінка судом в ході судового розгляду щодо законності вищенаведених постанов про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 121, частини 4 статті 121, частини 4 статті 126, статті 132-1 КУпАП у разі їх оскарження до суду.

Вказана обставина має вирішальне значення для процесуальної можливості суду надавати оцінку наведеним діям Управління патрульної поліції Миколаївської області, а отже висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дії Управління патрульної поліції Миколаївської області щодо затримання […] транспортних засобів […] є передчасним та рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.


Адвокат Віталій Будьонний

Запис на консультацію через телеграм:

НАПИСАТИ АДВОКАТУ

Або через форму зворотного зв’язку: