Головна / Судова практика / Процесуальні питання / Зняття з майна арештів накладених у кримінальному проваджені: нюанси юрисдикцій

Зняття з майна арештів накладених у кримінальному проваджені: нюанси юрисдикцій

Зняти з майна арешт накладений у кримінальному провадженні – завдання нетривіальне. При цьому складність цього завдання пов’язане не тільки безпосередньо з доведеністю підстав для його знаття, але й з вибором юрисдикції суду до якого слід звертатися із відповідною заявою.

ТГ-канал “Судова практика”

В одних випадках позивачі йдуть із позовом до адміністративного суду, інші звертаються до загального або господарського суду, треті подають клопотання про знаття арешту слідчому судді.

Забезпечувати єдині підходи для визначення юрисдикції того чи іншого спору покликані судді Великої Палати Верховного Суду. Тож далі я спробую детально проаналізувати практику ВП ВС щодо визначення юрисдикції спорів про знаття арешту накладеного у кримінальному провадженні. Проте одразу хочу зазначити, що судом касаційної інстанції не було виведено якогось універсального правила для визначення юрисдикції . Питання про зняття арешту накладеного за правилами КПК України може розглядатися у різних предметних юрисдикціях залежно від обставин справи. Про те, яку саме юрисдикцію у тих чи інших випадках потрібно обирати, і буде йти мова у цьому матеріалі.


1. Адміністративним судам – ні!
2. Арешт за КПК України 2012 року
3. Арешт за КПК 1960 року


1. Адміністративним судам – ні!

У рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6рп/2001 було роз’яснено, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час здійснення ними досудового розслідування виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції. Такі дії не є способом реалізації посадовими особами органів прокуратури та досудового розслідування своїх владних управлінських функцій, а є наслідком виконання ними функцій, обумовлених завданнями кримінального судочинства.

Тож прокурор під час вирішення питань, пов’язаних з арештом майна, застосованого ним як засіб забезпечення кримінального провадження, не здійснює публічно-владних управлінських функцій.

Водночас, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв’язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Таким чином, розглянувши справу за позовом банку до прокурора про зняття арешту Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками судів попередніх інстанцій про те, що цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Див. постанову ВП ВС від 30.05.2018 у справі №813/1047/16.


2. Арешти накладені за правилами КПК України 2012 року

2.1. Кримінальне провадження було закрито
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Позивач просив зняти арешт, накладений за правилами КПК України 2012 року, у кримінальному проваджені, яке було закрито, але арешт не був знятий. При цьому позивач вже звертався до слідчого судді із клопотанням про знаття арешту, але йому було відмовлено через те, що слідчий суддя не може вирішувати будь-які питання після закриття КП.

  • Висновок ВП ВС щодо юрисдикції:

Враховуючи сформульований у цій постанові висновок у справі № 727/2878/19 про необхідність вирішення за правилами кримінального судочинства питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року, та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції суду за таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступає від її висновку, сформульованого в пункті 49 постанови 15 травня 2019 рокуу справі № 372/2904/17-ц, у частині того, що питання про скасування арешту майна, накладеного за КПК України 2012 року, після закриття слідчим кримінального провадження слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Натомість питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, має вирішувати слідчий суддя за правилами кримінального судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №727/2878/19.

2.2. Кримінальне провадження триває
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Власник майна, який не є стороною кримінального провадження, звернувся із позовом про зняття арешту з майна, яке було вилучено під час обшуку. Інформації про завершення або закриття кримінального провадження немає.

  • Висновок ВП ВС щодо юрисдикції:

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №202/1452/18.

2.3. Кримінальне провадження триває на стадії судового розгляду
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Банк, який є кредитором у справі про банкрутство боржника, звернувся до суду про зняття арешту з майна боржника. У кримінальному провадженні, у межах якого було накладено арешт, обвинувальний акт направлено до суду.

  • Висновок ВП ВС щодо юрисдикції:

Згідно із частиною четвертою статті 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ця норма кореспондується з пунктом 12 частини першої статті 368 КПК, за якою, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

З огляду на наведене всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування), є кримінально-процесуальними правовідносинами й повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №813/1047/16.

2.4. Судом ухвалено вирок
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Із позовом про зняття арешту з майна звернувся іпотекодержатель, оскільки на предмет іпотеки ухвалою суду було накладено арешт у межах кримінального провадження. В подальшому вироком суду було затверджено угоду про визнання винуватості, однак питання арешту не було вирішено.

  • Висновок ВП ВС щодо юрисдикції:

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним. Разом з тим чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в порядку цивільного судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №504/1306/15-ц.

Інша справа, де також звертався іпотекодержатель з вимогою про знаття арешту з предмета іпотеки, який було накладено за правилами КПК України 2012 року: постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №640/17552/16-ц.

2.5. Кримінальне провадження триває. Майно передано в управління НАЗК
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Чоловік, який є підозрюваним у кримінальному провадженні, та його дружина у позові просять суд захистити їхнє право власності на майно, порушене, на їхню думку, безпідставним переданням цього майна Національному агентству для здійснення заходів з управління та перевищенням повноважень цим агентством щодо управління корпоративними правами в юридичних особах. Суди попередніх інстанцій вважали, що вжиті заходи у межах кримінального провадження не можна оскаржувати поза ним

  • Висновок ВП ВС щодо юрисдикції:

У разі надходження винесеного у межах наданих законом повноважень рішення прокурора, а також судового рішення, що набрало законної сили, яким скасовано арешт прийнятих в управління активів, Національне агентство у триденний строк повертає їх законному власнику, а в разі їх реалізації – повертає одержані від цього кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами (частина восьма статті статті 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»). Отже, саме судове рішення про скасування арешту майна є однією з визначених законом підстав для припинення заходів з управління арештованим майном.

З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає безпідставними доводи позивача у касаційній скарзі щодо відсутності у кримінальному судочинстві ефективних юридичних засобів для припинення «організації управління» арештованим майном і заходів з управління цим майном. Ініціювання з метою впливу на порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні іншої судової процедури за правилами ЦПК України суперечитиме завданням як цивільного, так і кримінального судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №352/1802/18.

Який проміжний підсумок можна зробити? Питання про зняття арештів накладених за правилами КПК України 2012 року вирішується виключно за правилами кримінального судочинства (слідчим суддею або судом).


3. Арешти накладені за правилами КПК 1960 року

3.1. Постанову про порушення кримінальної справи було скасовано
Юрисдикція: цивільна або господарська (в залежності від суб’єктного складу)

Фабула: Власник майна звернувся із позовом про зняття арешту з квартири, накладеного у кримінальному провадженні, постанова про відкриття якого була в подальшому скасована у 2009 році.

  • Висновок ВП ВС:

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України (в редакції від 03 жовтня 2017 року) можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №372/2904/17-ц, і підстав для відступу від нього не вбачається.

Разом із тим, скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, яку припинено, не пов`язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

За таких обставин вирішення зазначеного питання судом у порядку цивільного судочинства не призведе до заміщення ним функцій суду кримінальної юрисдикції та не може завдати шкоди інтересам кримінального провадження.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №766/21865/17.

  • Висновок ВП ВС (схожа справа):

Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому КПК України 2012 року. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження КПК України не передбачає.

Однак нормативна неврегульованість порядку захисту права, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті. Перекладення тягаря такого недоліку законодавства на особу, котра багато років потерпає від свавільного втручання у право власності, гарантоване Конвенцією і Конституцією України, є неприпустимим. Зволікання з наданням ефективного засобу юридичного захисту тягне погіршення правового становища особи, котра зазнає негативних наслідків не лише від помилки представника влади, а й від перешкод у отриманні реальної можливості її виправлення, і перебуває у стані невизначеності непередбачувано тривалий час.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №911/1247/18.

3.2. Кримінальне провадження триває/перенесено до ЄРДР
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Власник транспортного засобу звернувся із позовом про зняття арешту накладеного у межах кримінального провадження в якому позивач не є підозрюваним, обвинуваченим чи цивільним позивачем. Кримінальне провадження триває.

  • Позиція ВП ВС:

Оскільки кримінальне провадження у справі, у якій ухвалена постанова про заборону на проведення реєстраційних операцій (реєстрація, перереєстрація) щодо автомобіля триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, то вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц.

  • Позиція ВП ВС (схожа справа):

Отже, арешт на майно, накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №461/1054/17-ц.

3.3. Кримінальне провадження зупинено
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Заставодержатель звернувся із позовом про зняття арешту накладеного слідчим на заставний транспортний засіб, що перешкоджає реалізації цього майна. Відповідне кримінальне провадження було зупинено у зв’язку із розшуком підозрюваного.

  • Позиція ВП ВС:

Відповідно до пункту 9 Розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України 2012 року арешт майна, застосований під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.

У частині третій статті 2 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Аналогічний припис закріплений у частині третій статті 3 ЦПК України, чинного на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, ухвалюючи оскаржені рішення, суди […] дійшли неправильного висновку про можливість розгляду позовних вимог про зняття арешту з автомобіля з порушенням вимог КПК України 1960 року, тобто всупереч процесуальному порядку, в якому його було накладено.

Велика Палата Верховного Суду […] доходить висновку, що справа має розглядатися за правилами кримінального судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №335/12096/15-ц, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2018.

3.4. Кримінальну справу закрито
Юрисдикція: цивільна або господарська

Фабула: Власник просив звільнити належну йому земельну ділянку з-під арешту накладеному у кримінальному провадженні, яке було закрито на стадії досудового розслідування у 2010 році.

  • Позиція ВП ВС:

Разом із тим, скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов’язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

З огляду на викладене, вирішення зазначеного питання судом у порядку цивільного судочинства не призведе до заміщення ним функцій суду кримінальної юрисдикції і не може завдати шкоди інтересам кримінального провадження.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі №372/2904/17-ц.

3.5. Кримінальне провадження триває на стадії судового розгляду
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Позивач придбав майно на електронних торгах та просив зняти з майна арешт накладений у кримінальному проваджені, яке розглядається у суді.

  • Позиція ВП ВС:

Арешт на майно накладений за правилами кримінального судочинства підлягає скасуванню за правилами того виду ж судочинства. Але оскільки нормами КПК України 1960 року не було визначено порядку скасування арешту майна за ініціативою осіб які, не були учасниками кримінального провадження, але є власниками або володільцями арештованого майна, при вирішенні зазначеного питання підлягають застосуванню норми КПК України 2012 року.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №296/8586/16-ц.

3.6. Судом ухвалено вирок
Юрисдикція: цивільна або господарська

Фабула: Дружина засудженого звернулася до суду із позовом про зняття арешту з майна, яке належить їй та її дітям на праві особистої приватної власності.

  • Позиція ВП ВС:

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення громадянина, а з позовом про зняття арешту з майна звернулися позивачі, які не є сторонами кримінального провадження.

Вироком суду громадянина засуджено до покарання у виді позбавлення волі та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про розгляд зазначеної справи в порядку цивільного судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №2-3392/11.

3.7. Судом ухвалено вирок, який не виконаний (засуджена перебуває у розшуку)
Юрисдикція: кримінальна

Фабула: Позов власника про зняття арешту у кримінальному проваджені, в якому особу було засуджено, однак вирок не виконаний, оскільки засуджена особа перебуває у розшуку.

  • Позиція ВП ВС:

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» чинного КПК України питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно зі статтею 409 КПК України 1960 року питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішується судом, який постановив вирок.

У порядку, передбаченому статтею 411 КПК України(1960 року), суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що арешт на спірне майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі щодо обвинувачення громадянки з метою забезпечення цивільного позову, належного зберігання речових доказів, а також для недопущення в подальшому незаконного відчуження речових доказів, які є об’єктом злочину, та враховуючи, що арешт на спірне майно було накладено за правилами КПК України 1960 року, суди дійшли правильного висновку про те, що зазначена справа НЕ підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №569/4374/16-ц.


Як ми з вами побачили, арешти, які накладені за правилами КПК України 2012 року скасовуються виключно у порядку передбаченому КПК України. Натомість обрання юрисдикції для скасування арештів, накладених у період дії КПК України 1960 року, залежить від стану кримінального провадження у межах якого арешт було накладено.

Виходячи з тієї практики ВП ВС, яка була розглянута вище, для зручно зробив блок-схему юрисдикцій вирішення питання про скасування арештів накладених у кримінальному провадженні.

Більше судової практики щодо процесуальних питань тут

Адвокат Віталій Будьонний