Головна / Коментарі до законодавства / Банкрутство фізичних осіб: ключові положення нового кодексу

Банкрутство фізичних осіб: ключові положення нового кодексу

24 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі по тексту – КУзПБ). Одне з принципових нововведень, яке передбачено цим кодексом, це банкрутство фізичних осіб.

У цій статті ми розглянемо ключові положення книги четвертої кодексу щодо відновлення платоспроможності фізичною особи, зокрема про:

  1. Відкриття провадження у справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
  2. Реструктуризацію боргів фізичної особи-боржника;
  3. Визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника;
  4. Особливості реструктуризації заборгованості за валютними іпотеками.

1.Відкриття провадження у справі та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів

Звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичною особи може виключно сам боржник. Подання такої заяви є правом, а не обов’язком боржника.

Право ініціювати своє банкрутство з`являється у фізичною особи у разі настання однієї з наступних підстав:

  • розмір прострочених зобов’язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати (станом на 2019 рік це 125190 грн., у 2020 році це буде 141690 грн.);
  • боржник припинив погашати кредити чи здійснювати інші планові платежі у розмірі більше як п’ятдесят відсотків місячних платежів по кожному з кредитних та інших зобов’язань упродовж двох місяців;
  • винесено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
  • існують інші обставини, які підтверджують про те, що у найближчий час боржник не зможе виконати грошові зобов’язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Подаючи до суду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна додати до неї відповідні документи, перелік яких наведений у ст. 116 КУзПБ. Однак особливої уваги заслуговують:

  • декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
  • докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
  • пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

Декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім’ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати (у 2019 році це 125190 грн., у 2020 році – 141690 грн.).

Розмір винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить 28815 грн. у 2019 році та 31530 грн. у 2020 році.

Сплата судового збору за подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не передбачена законодавством.

Під пропозицією щодо реструктуризації боргів слід розуміти запропоновані самим боржником заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Така пропозиція може включати списання частини заборгованості, новий графік погашення залишку заборгованості, реалізацію власного майна боржника, реалізацію предметів застави та/або іпотеки, тощо.

Після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи

  1. Пред`явлення кредиторами та задоволення їх вимог до боржника може відбуватись лише у межах справи про неплатоспроможність;
  2. Арешт майна боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном можуть бути застосовані виключно у межах справи про неплатоспроможність;
  3. Припиняється нарахування відсотків та неустойки за зобов`язаннями боржника;
  4. Здійснення корпоративних прав боржника та реалізація майнових прав відбувається з урахуванням обмежень, встановлених цим кодексом;
  5. Вводиться мораторій на задоволенням вимог кредиторів (триває не більше 120 днів);
  6. Строк виконання всіх грошових зобов`язань вважається таким, що настав;
  7. Будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника можливе виключно в порядку, передбаченому цим кодексом.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

  1. Зупиняється виконання боржником грошових зобов`язань, термін виконання яких настав до відкриття провадження у справі;
  2. Зупиняється стягнення за виконавчими документами (винятки: стягнення аліментів, відшкодування шкоди здоровью);
  3. Не нараховується неустойка;
  4. Зупиняється перебіг позовної давності;
  5. Не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення.

2. Реструктуризація боргів фізичної особи-боржника

З метою відновлення платоспроможності боржника розробляється план реструктуризації його зобов`язань.

Не підлягають реструктуризації:

  • заборгованість за аліментами (повинна бути погашена боржником до затвердження плану реструктуризації);
  • заборгованість з відшкодування шкоди завданої здоровью ( повинна бути погашена боржником до затвердження плану реструктуризації );
  • податковий борг, що виник протягом трьох років до дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (визнається безнадійним та списується у процедурі реструктуризації).

План реструктуризації набирає чинності за наявності одночасно наступних умов:

  • він був схвалений на зборах кредиторів;
  • він був погоджений з боржником;
  • він затверджений господарським судом (набирає чинності з цього дня).

Строк виконання плану реструктуризації:

  • не більше 5 років;
  • не більше 10 років, у разі погашення боргів за іпотечними кредитами.

Після затвердження плану реструктуризації боржник:

  • не має права здійснювати правочини щодо відчуження або обтяження будь-якого майна вартість якого складає більше 41730 грн. у 2019 році, 47230 грн. у 2020 році;
  • не має права укладати договори позики, довічного утримання, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
  • не має права виступати поручителем за зобов`язаннями інших осіб;
  • зобов`язаний повідомляти кредиторів, включених до плану реструктуризації боргів про істотні зміни у своєму майновому стані, а також про отримання позик і кредитів (в т.ч. придбання товарів у кредит);
  • зобов`язаний повідомляти перед укладенням договорів іншим сторонам таких договорів про введення щодо нього процедури реструктуризації боргів.

У разі порушення боржником плану реструктуризації кредитори, вимоги яких включені у план реструктуризації боргів, мають право звернутись до суду з клопотанням про закриття провадження у справі або про введення процедури банкрутства боржника.

Якщо план реструктуризації виконаний боржником – провадження закривається, фізична особа звільняється від боргів. Така особа:

  • протягом 5 років після визнання банкрутом не може повторно ініціювати провадження про свою неплатоспроможність (крім випадку повного погашення боргів у порядку, передбаченому цим кодексом);
  • протягом 5 років після визнання банкрутом зобов`язана перед укладанням договорів позики, кредиту, поруки, застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності іншу сторону таких договорів;
  • протягом 3 років після визнання банкрутом не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію.

Якщо план реструктуризації не виконаний боржником – відкривається процедура банкрутства.

3. Визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника

Процедура банкрутства фізичної особи-боржника розпочинається у разі:

  • якщо протягом 120 днів з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не було схвалено план реструктуризації;
  • якщо план реструктуризації було порушено чи не було виконано боржником.

У межах процедури банкрутства з метою задоволення вимог кредиторів здійснюється реалізація майна боржника, яке складає ліквідаційну масу.

До ліквідаційної маси включається:

  • все майно боржника, що перебуває у його власності;
  • майно, що буде отримано ним у власність після визнання боржника банкрутом і до завершення процедури погашення боргів;
  • майно, що є часткою у спільній власності (частка виділяється за правилами Цивільного кодексу України).

До ліквідаційної маси не включається житло, яке одночасно відповідає наступним критеріям:

  • є єдиним місцем проживання сім`ї боржника;
  • площа квартири не перевищує 60 кв.м. або житлова площа не перевищує 13,65 кв.м. на одну особу (для житлових будинків – загальна площа не перевищує 120 кв.м.);
  • не є предметом іпотеки.

З ліквідаційної маси може бути виключено майно, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї, а також неліквідні майнові об`єкти. Загальна вартість майна, яке виключається з ліквідаційної маси не може перевищувати: у 2019 році – 125190 грн., у 2020 році – 141690 грн.

Черги задоволення вимог кредиторів:

  • Перша: сплата аліментів, відшкодування шкоди здоровью, сплата страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
  • Друга: сплата податків і зборів, розрахунки з іншими кредиторами;
  • Третя: сплата неустойки, яка внесена до реєстру кредиторів.

Вимоги кредиторів за зобов`язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна. Не задоволені за рахунок реалізації предмета застави вимоги кредиторів задовольняються у другу чергу.

Вимоги, не задоволені через недостатність майна боржника, вважаються погашеними, крім випадків, передбачених цим кодексом.

4. Особливості реструктуризації заборгованості за валютними іпотеками

Строк дії особливостей реструктуризації: 5 років з дня набрання чинності цим кодексом.

Особливості реструктуризації застосовуються до угод, які мають одночасно наступні ознаки:

  • заборгованість в іноземній валюті;
  • заборгованість виникла до набрання чинності цим кодексом;
  • заборгованість забезпечена нерухомістю, яка є єдиним місцем проживання боржника.

Умови реструктуризації для іпотек, площа яких не перевищує 60 кв.м. або 13,65 кв.м. житлової площі на одну особу для квартири, не перевищує 120 кв.м. загальної площі для будинку:

  • заборгованість конвертується у гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність;
  • максимальний розмір заборгованості, яка погашається боржником – не більше 100% вартості предмету іпотеки (заборгованість має бути зменшена пропорційно до частини тіла валютного кредиту, який був погашений);
  • відсоткова ставка = український індекс ставок за депозитами 12 місяців для фізичних осіб + 1%;
  • строк реструктуризації – 15 років, якщо інше не погоджено сторонами.

Умови реструктуризації для іпотек, площа яких перевищує 60 кв.м. або 13,65 кв.м. житлової площі на одну особу для квартири, перевищує 120 кв.м. загальної площі для будинку:

  • заборгованість конвертується у гривню за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність;
  • максимальний розмір заборгованості, яка погашається боржником – не більше 100% вартості предмету іпотеки (заборгованість має бути зменшена пропорційно до частини тіла валютного кредиту, який був погашений);
  • відсоткова ставка = український індекс ставок за депозитами 12 місяців для фізичних осіб + 3%;
  • строк реструктуризації – 10 років, якщо інше не погоджено сторонами.

Боржник та забезпечений кредитор за погодженням можуть встановити в плані реструктуризації або мировій угоді інші умови та порядок погашення вимог забезпеченого кредитора, за умови, що вони є не гіршими для інтересів боржника, ніж ті, що встановлені цим пунктом.

Слід зауважити, що Закон України “Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті”, яким була встановлена заборона звертати стягнення на іпотеки, які забезпечують зобов`язання в іноземній валюті, втрачає чинність 24 жовтня 2020 року.

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*