Судова практика, юридична аналітика, юридичні послуги | Адвокат Віталій Будьонний
29.12.2019 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” (№390-IX). Вказаним законом були внесені зміни до усіх процесуальних кодексів щодо самопредставництва юридичних осіб (ст. 56 ГПК України, ст. 58 ЦПК України, ст. 55 КАС України).
Самопредставництво юридичної особи у суді – це участь юридичної особи у процесі через особу, яка уповноважена представляти інтереси підприємства статутом або іншим внутрішнім документом юридичної особи. До 29.12.2019 законодавчо було обмежено коло таких осіб, представляти інтереси юридичної особи в порядку самопредставництва могли лише керівник або член виконавчого органу.
Законом №390-IX перелік таких осіб було розширено. Відтак з 29.12.2019 представляти інтереси підприємства у суді у порядку самопредставництва юридичної особи може:
- керівник;
- член виконавчого органу;
- інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Отже, законодавець передбачив можливість представляти інтереси юридичної особи у суді будь-яким штатним працівником. Єдиною умовою є те, що відповідні повноваження мають бути підтверджені законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Чому це важливо? За загальним правилом, відповідно до частини 4 статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 5 ст. 131-2 Конституції України).
Водночас, правило щодо адвокатської монополії не розповсюджується на штатних працівників юридичної особи.
Річ у тім, що конструкція норм частини 3 статті 56 ГПК України, частини 3 статті 58 ЦПК України та частини 3 статті 55 КАС України надають юридичній особі два шляхи забезпечення своєї участі у судовому процесі:
- через самопредставництво;
- через представника.
Вимоги щодо наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю висунуті саме до представника в розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Аналогічні приписи закріпленні у ч. 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 3 ст. 55 КАС України.
Касаційний господарський суд Верховного Суду у своїй постанові від 19.09.2019 по справі №921/378/18 зазначив, що процесуальне представництво юридичною особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.
Такий підхід щодо визначення у процесуальному законодавстві двох окремих способів участі підприємства у судовому процесі підтримується й іншою колегією Касаційного господарського суду Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05.08.2019 по справі №910/17650/18 зазначено, що представництво у господарських судах першої інстанції здійснюється у порядку: 1) самопредставництва юридичної особи (через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) або 2) адвокатом.
Отже, з 29.12.2019 штатні працівники юридичної особи можуть представляти інтереси підприємства у будь-яких судових справах у всіх інстанціях без наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за умови, що відповідні працівники уповноважені на представництво інтересів законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Адвокат Віталій Будьонний
Запис на консультацію через телеграм:
Або через форму зворотного зв’язку: