Судова практика, юридична аналітика, юридичні послуги | Адвокат Віталій Будьонний
29.12.2019 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” (№390-IX). Вказаним законом були внесені зміни до усіх процесуальних кодексів щодо самопредставництва юридичних осіб (ст. 56 ГПК України, ст. 58 ЦПК України, ст. 55 КАС України).
Самопредставництво юридичної особи у суді – це участь юридичної особи у процесі через особу, яка уповноважена представляти інтереси підприємства статутом або іншим внутрішнім документом юридичної особи. До 29.12.2019 законодавчо було обмежено коло таких осіб, представляти інтереси юридичної особи в порядку самопредставництва могли лише керівник або член виконавчого органу.
Законом №390-IX перелік таких осіб було розширено. Відтак з 29.12.2019 представляти інтереси підприємства у суді у порядку самопредставництва юридичної особи може:
- керівник;
- член виконавчого органу;
- інша особа, уповноважена діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Отже, законодавець передбачив можливість представляти інтереси юридичної особи у суді будь-яким штатним працівником. Єдиною умовою є те, що відповідні повноваження мають бути підтверджені законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Чому це важливо? За загальним правилом, відповідно до частини 4 статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 5 ст. 131-2 Конституції України).
Водночас, правило щодо адвокатської монополії не розповсюджується на штатних працівників юридичної особи.
Річ у тім, що конструкція норм частини 3 статті 56 ГПК України, частини 3 статті 58 ЦПК України та частини 3 статті 55 КАС України надають юридичній особі два шляхи забезпечення своєї участі у судовому процесі:
- через самопредставництво;
- через представника.
Вимоги щодо наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю висунуті саме до представника в розумінні ч. 3 ст. 56 ГПК України (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Аналогічні приписи закріпленні у ч. 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 3 ст. 55 КАС України.
Касаційний господарський суд Верховного Суду у своїй постанові від 19.09.2019 по справі №921/378/18 зазначив, що процесуальне представництво юридичною особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи за довіреністю.
Такий підхід щодо визначення у процесуальному законодавстві двох окремих способів участі підприємства у судовому процесі підтримується й іншою колегією Касаційного господарського суду Верховного Суду, зокрема, у постанові від 05.08.2019 по справі №910/17650/18 зазначено, що представництво у господарських судах першої інстанції здійснюється у порядку: 1) самопредставництва юридичної особи (через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення) або 2) адвокатом.
Отже, з 29.12.2019 штатні працівники юридичної особи можуть представляти інтереси підприємства у будь-яких судових справах у всіх інстанціях без наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю за умови, що відповідні працівники уповноважені на представництво інтересів законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).