Головна / Судова практика / Водіям / У яких випадках поліцейський має право перевіряти у водія страховий поліс

У яких випадках поліцейський має право перевіряти у водія страховий поліс

Страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів є обов’язковим в Україні. Воно врегульоване Законом України №1961-IV “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, а його обов’язковість забезпечується Законом України “Про дорожній рух”, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Правилами дорожнього руху.

Диспозицією частини 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката “Зелена картка”) є адміністративним правопорушенням санкція за яке передбачає накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Пункт 2.4. ПДР покладає на водія, серед іншого, обов’язок на вимогу поліцейського зупинитись з дотримання вимог цих правил, а також пред’явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1. цих правил, у тому числі поліс обов’язкового страхування.

Однак, більш цікаве формулювання щодо надання водієм поліцейському для перевірки страхового полісу міститься у частині 2 статті 16 Закону України “Про дорожній рух”. Відповідна норма передбачає, що водій зобов’язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред’являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, – страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Як бачимо, частина 2 статті 16 Закону України “Про дорожній рух” містить застереження, що страховий поліс пред’являється водієм поліцейському у випадках, передбачених законодавством.

Така конструкція цієї правової норми призвела до ситуацій, коли водії почали відмовляти поліцейському у пред’явлені страхового полісу мотивуючи це тим, що такий документ поліцейський має право перевіряти лише у випадках складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів ДТП.

Дійсно, пунктом 21.2. статті 21 Закону України №1961-IV передбачено, що контроль за наявністю договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, завдяки активному поширенню інформації у соціальних мережах та на веб-сайтах, водії почали активно відстоювати позицію, що випадки, передбачені законодавством, в розумінні ч. 2 ст. 16 Закону України “Про дорожній рух” це саме випадки зазначені у п. 22.1. ст. 22 Закону України №1961-IV:

  1. складання протоколу щодо порушення правил дорожнього руху;
  2. оформлення матеріалів ДТП.

Зазвичай відмова у пред’явленні поліцейському страхового полісу призводить до притягнення водія до адміністративної відповідальності згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП, а водії, у свою чергу, звертаються до суду з метою оскарження відповідної постанови поліцейського.

Таким чином, актуальним постає питання судової практики щодо оскарження постанов про притягнення водіїв до адміністративної відповідальності у випадку відмови надавати для перевірки поліцейському страховий поліс.

У цій статті ми проаналізуємо практику Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справах щодо оскарження вищевказаних постанов.

1.Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.11.2019 по справі №522/22180/16-а:

Імперативні приписи абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» і пункту 21.3 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язують осіб, що керують транспортними засобами, мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Виключення з цього правила встановлені у пункті 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З указаним законодавчо визначеним обов`язком водіїв корелюються встановлені пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» та статтею 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повноваження органів Національної поліції щодо перевірки дотримання правил дорожнього руху, в тому числі в аспекті наявності у водія відповідного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У цій справі колегія суддів Верховного Суду застосувала частину 2 статті 16 Закону України “Про дорожній рух” у поєднанні із пунктом 21.3. статті 21 Закону України №1961-IV, яким визначено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред’являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (тобто поліцейським та прикордонникам), на їх вимогу. Суд також зазначив, що обов’язок водія пред’явити страховий поліс поліцейському кореспондується із відповідним правом поліцейського перевіряти такий документ у водія. Тобто у будь-якому випадку вимога поліцейського про надання для перевірки водієм страхового полісу є законною.

Аналогічний за змістом висновок також викладений у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 16.08.2019 по справі №524/126/17.

2. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 05.06.2019 по справі №572/703/17:

Посилання позивача, що відповідачем не дотримано положення п. 21.2 статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є безпідставними, оскільки у законі визначені лише два випадки, коли пред’являється поліс, зокрема, при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Законодавець, з метою спростити та скоротити в часі розгляд деяких справ про адміністративне правопорушення, становив виняток з диспозиції статті 254 КУпАП. Однак спрощений розгляд справ за вказаними статтями не зменшує їх суспільну небезпечність і не встановлює жодних привілеїв у порівнянні з іншими статтями КУпАП, складання протоколу в яких є обов’язковою процедурою.

Поліс обов’язкового страхування цивільної відповідальності входить до комплексу обов’язкових документів, які дають право керування транспортним засобом на рівні з посвідченням водія та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

У даному випадку судді Верховного Суду виходили з того, що поліцейський має право перевіряти у водія наявність полісу обов’язкового страхування не тільки під час складання протоколу, оскільки законодавцем були внесені зміни до КУпАП, які спростовують складання протоколів за адміністративними правопорушеннями, розгляд яких віднесено до компетенції поліції.

3. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №465/6677/16-а:

При прийнятті оскаржуваного судового рішення, судом апеляційної інстанції не враховано, що положеннями статті 53 Закону №1961-IV передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов’язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред’явити такий поліс.

Аналогічні висновки містяться у постанові КАС ВС від 24.01.2019 по справі №201/6167/17, постанові КАС ВС від 08.11.2018 по справі №545/1792/16-а, постанові КАС ВС від 21.12.2018 по справі №175/1224/16-а.

4. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11.04.2018 по справі №592/8797/16-а:

Згідно пункту 21.3 статті 21 цього Закону при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов’язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред’являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом (пункт 21.4 статті 21 Закону).

<…>

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій прийшли обґрунтованого висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КпАП України про порушення позивачем пункту 2.1 Правил дорожнього руху.

5. Постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 14.08.2019 по справі №200/4653/16-а:

В свою чергу, відповідач зазначав що інспектором встановлено склад адміністративного правопорушення в діях позивача, однак будь – яких належних доказів, які б свідчили про порушення позивачем правил дорожнього руху України відповідачем судам не надано, в матеріалах справи як доказ наявна лише постанова яка є предметом оскарження.

Відеозапису нагрудної камери  патрульного, яка зафіксувала саме факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, судам не надано, отже суди позбавлені можливості встановити факт вчинення або невчинення позивачем вказаного порушення, оскільки в даному випадку наявні лише доводи позивача, що ним не вчинено порушення ПДР, та доводи відповідача про зворотнє.

Крім того з оскаржуваної постанови вбачається, що позивач керував транспортним засобом не маючи при собі  полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в той час як позивач зазначає що він не пред`явив інспектору  поліс оскільки останній не мав підстав для перевірки вказаних документів.

У цій справі Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу поліції, судові рішення судів попередніх інстанції на користь водія були залишені в силі – притягнення водія до адміністративної відповідальності у зв’язку з відмовою пред’являти страховий поліс визнано незаконним. 

Однак, слід зауважити, що суд першої інстанції задовольняючи позов водія виходив з того, що поліцією не надано доказів вчинення водієм адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції з таким висновком погодився, зазначивши, що:

“Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням субєкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення.”

Як бачимо, навіть визнаючи протиправною постанову поліції про притягнення водія до адміністративної відповідальності у зв’язку з відмовою пред’являти страховий поліс суди виходили з того, що відповідачем не були надані докази вчинення правопорушення, при цьому пункт 21.2. статті 21 Закону України №1961-IV суди не застосовували.

ПІДСУМОВУЮЧИ:

Водій зобов’язаний пред’являти страховий поліс на вимогу поліцейського. 

Такий обов’язок водія перебуває у залежності лише від наявності вимоги поліцейського щодо пред’явлення страхового полісу. Обставини за яких поліцейський вимагає пред’явити страховий поліс не впливають обов’язок водія пред’явити цей документ.

Один коментар

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*