Головна / Судова практика / Зобов'язання / Форс-мажор як підстава звільнення від санкцій за невиконання зобов’язання

Форс-мажор як підстава звільнення від санкцій за невиконання зобов’язання

Введення в України карантинних заходів призвело до обмеження господарської діяльності деяких підприємств та фізичних осіб-підприємців. Як наслідок такі суб’єкти вимушені відправляти найманих працівників у неоплачувані відпустки, а самі претерпати від простою. Тобто заручниками цієї ситуації стали як підприємці так і наймані працівники, яким необхідно вирішувати питання щодо сплати: податків, кредитів, орендних платежів, платежів за комунальні послуги, розрахунків з контрагентами, тощо.

Після запровадження карантину ми все частіше стали чути слово “форс-мажор”, яким, у розумінні багатьох людей, наразі можна захиститися від наполегливих кредиторів.

Що ж насправді розуміється під”форс-мажором”? Чи дійсно він звільняє від наслідків невиконання зобов’язання? Яким чином він підтверджується? Відповідь на ці та інші питання ми відшукаємо у законодавстві та судовій практиці.

Що таке форс-мажорні обставини?

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Відповідна дефініція наведена у ч. 2 ст. 14-1 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні”.

Власне вказана норма передбачає чіткий перелік таких обставин, який також міститься у п. 3.1.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі по тексту – Регламент). До форс-мажорних обставин належать:

  • виняткові погодні умови і стихійні лиха (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);
  • непередбачені обставини, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);
  • умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Однак, саме по собі настання вищенаведених обставин не звільняє сторону від відповідальності за невиконання зобов’язання, зокрема це слідує зі ст. 617 Цивільного кодексу України відповідно до якої особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Як бачимо, вказана норма вимагає наявність причинно-наслідкового зв’язку між настанням обставини непереборної сили та порушенням зобов’язання.

Як підтверджується настання форс-мажорної обставини?

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” торгово-промислова палата України:

  • засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб;
  • засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Засвідчуються вказані обставини шляхом видачі Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою відповідного сертифікаті (п. 3.3. Регламенту).

Окрім цього, із вказаної правової норми вбачається, що звернутись за отриманням сертифікату про настання форс-мажорної обставини можуть як суб’єкти господарювання (юридичній особи та фізичні особи-підприємці) та і звичайні фізичні особи.

Слід зауважити, що відсутність вказаного сертифікату фактично унеможливлює застосування ст. 617 Цивільного кодексу України, тобто звільнення сторони від відповідальності за порушення зобов’язання, про що власне зазначено у постанові від 18.07.2019 Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №918/644/18 (п. 10.3. постанови) та постанові від 28.08.2019 Касаційного цивільного суду Верховного Суду у справі №415/512316.

Наявність сертифікату не гарантує звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язання

Однак, у свою чергу, наявність сертифікату також не звільняє автоматично від наслідків невиконання зобов’язання.

Наприклад, Касаційний господарський суд Верховного Суду у пункті 36 своєї постанови від 22.01.2020 у справі №902/368/16 зауважив, що аналіз наведених вище правових норм ЦК України та ГК України (ст. 263, 614, 617 Цивільного кодексу України та ст. 218 Господарського кодексу України – прим. ред.) та його екстраполювання на правовідносини, що склалися між сторонами цього спору дають підстави для висновку про те, що непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак, як правильно зазначили суди у даній справі, встановлені Торгово-промисловою палатою у сертифікаті № 5838 від 16.02.2016 обставини, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання Відповідачем своїх зобов`язань, визначених пунктом 6.1 Договору по оплаті придбаного протягом 2014-2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, не мають ознак надзвичайності і невідворотності.

До аналогічного висновку прийшов касаційний суд й у іншій справі – №909/1079/18, де у пунктах 35.2. – 35.7. постанови від 01.10.2019 зазначено, що непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов’язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Проте, зазначені Харківською торгово-промисловою палатою у висновку від 25.07.2018 обставини не мають ознак надзвичайності чи невідворотності. Отже, відповідач не довів наявність обставин, які відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України звільняють його від відповідальності.

Ще один правовий висновок щодо звільнення сторони від санкцій за невиконання зобов’язання міститься у постанові від 16.07.2019 Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі №917/1053/18. Колегія суддів зазначила, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Саме лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду, оскільки саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об’єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов’язку.

Форс-мажорна обставина повинна настати на момент настання терміну/строку виконання зобов’язання

Наявність форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язання за умови їх існування на момент настання строку виконання зобов’язання.

Така правова позиція була викладена колегією суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові від 16.08.2014 у справі №905/2214/14-908/5734/14.

Суд зауважив, що з урахуванням того, що останню поставку газу за договором №06/09-2052 від 23.12.2009 було здійснено у грудні 2010 року, приймаючи до уваги зміст п.6.1. укладеного сторонами правочину щодо здійснення остаточного розрахунку до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу, виконання відповідачем обов’язку щодо оплати товару мало бути виконано задовго до моменту настання форс-мажорних обставин, суди дійшли вірного висновку, що ці обставини не є підставою звільнення від відповідальності, оскільки не перебувають у причинно-наслідковому зв’язку.

Узагальнені висновки

Підсумовуючи все вищевикладене необхідно зазначити такі ключові моменти:

  • карантинні заходи встановлені Кабінетом Міністрів України є форс-мажором;
  • для підтвердження настання форс-мажору необхідно отримати відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України (або регіональної ТПП);
  • особа звільняється від наслідків невиконання зобов’язання лише у випадку наявності причинно-наслідкового зв’язку між настанням форс-мажору та неможливістю виконати зобов’язання, зокрема, форс-мажор повинен мати місце на момент настання терміну/строку виконання зобов’язання.

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*