Головна / Судова практика / Водіям / Відповідальність за незареєстроване ГБО: огляд законодавства та судової практики

Відповідальність за незареєстроване ГБО: огляд законодавства та судової практики

Високі ціни на бензин вже давно спонукають українських водіїв переходити на інший вид палива – скраплений газ. За інформацією консалтингової групи “А-95” станом на 2020 рік Україна входила до топ-5 країн за найбільшим обсягом споживання газу як моторного палива. Частка газу на внутрішньому ринку палива становить біля 33%. 

Однак багато хто з автовласників, після успішного становлення ГБО, несподівано для себе отримує від поліції постанову про накладення адміністративного стягнення за встановлення цього обладнання без перереєстрації транспортного засобу або у разі переобладнання з порушенням правил, норм і стандартів.

На скільки законе притягнення до адміністративної відповідальності у такому разі, та чи дійсно обов’язково вносити запис про встановлення ГБО до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу? Відповіді на ці та інші питання спробуємо знайти у законодавстві та судовій практиці.

Нормативно-правове регулювання

Нормативно-правове регулювання

– Закон України “Про дорожній рух” (статті 32, 34)
– Кодекс України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 6 ст. 121)
– Правила дорожнього руху (пункти 30.3., 31.3.) (затв. постановою КМУ №1306 від 10.10.2001)
– Порядок переобладнання транспортних засобів (затв. постановою КМУ №607 від 21.07.2010)
– Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (затв. наказом МВС №779 від 06.11.2020)
– Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (затв. постановою КМУ №1388 від 07.09.1998)

1. Чи є переобладнанням транспортного засобу встановлення ГБО
2. Чи обов’язково реєструвати у МВС встановлення ГБО
3. Відповідальність 
4. У яких випадках поліція може обмежити подальшу експлуатацію транспортного засобу з ГБО

1. Чи є переобладнанням транспортного засобу встановлення ГБО

Основна правова норма, яка регулює питання переобладнання транспортних засобів це стаття 32 Закону України “Про дорожній рух”. З частини першої цієї статті вбачається, що під переобладнанням ТС розуміється зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб.

У свою чергу частина п’ята статті 32 вказаного закону визначає, що переобладнання транспортних засобів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою КМУ №607 від 21.07.2010. Власне пункт 1 цього порядку регламентує, що під переобладнанням транспортного засобу розуміється, зокрема, зміна типу двигуна у тому числі для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.

Отже, встановлення на транспортному засобі газобалонного обладнання (ГБО) є його переобладнанням.

Таку позицію розділяє і судова практика. Зокрема Шостий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 18.12.2018 у справі №366/2316/18 зауважив, що:

“Оскільки установка в транспортному засобі газобалонного обладнання (спеціального обладнання не передбаченого нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб) призводить до зміни його маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива, така установка у розумінні норм чинного законодавства є переобладнання транспортного засобу.

2. Чи обов’язково реєструвати у МВС встановлення ГБО

Звернемося до частини четвертої статті 32 Закону України “Про дорожній рух”: переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.

Тож постає питання, що слід вважати обліковими даними транспортного засобу. 

Відповідно до частини другої статті 34 Закону України “Про дорожній рух” державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників.

За змістом частини шостої статті 34 Закону України “Про дорожній рух” для автоматизованого обліку транспортних засобів, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, та відомостей про їх власників та належних користувачів ведеться Єдиний державний реєстр транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів затверджений наказом МВС №779 від 06.11.2020.

Підпунктом 19 пункту 7 розділу II вказаного порядку визначено, що до реєстру вносяться відомості про вид пального транспортного засобу.

Отже, встановлення ГБО потребує внесенню змін до реєстраційних документів на транспортний засіб, що фактично означає перереєстрацію ТС у МВС. На це також прямо вказує пункт 18 Порядку переобладнання транспортних засобів, за змістом якого перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС.

Такої думки дотримується й колегія суддів Восьомого апеляційного адміністративного суду, яка у своїй постанові від 03.09.2020 у справі №353/375/20 зазначила:

“Таким чином, встановлення газобалонного обладнання на машину вважається переобладнанням і повинно бути узгоджено з сервісним центром МВС відповідно до встановленої процедури, така повинні бути вписана у свідоцтво про реєстрацію автомобіля.”

Однак, при цьому слід враховувати, що частиною 11 статті 34 Закону України “Про дорожній рух” передбачено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Вказана норма кореспондується із пунктом 30.1. Правил дорожнього руху, який передбачає, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов’язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

У цьому контексті доречно буде навести постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №524/6668/18. У цій справі водій оскаржував притягнення його до адміністративної відповідальності за відсутність у реєстраційних документах відмітки про встановлення ГБО. Суд першої інстанції позов задовольнив. 

“З матеріалів справи судом встановлено, що обладнання встановлено на автомобіль, яким керував позивач ТОВ «АВТОГАЗ ЕНЕРДЖІ», яким складено акт приймання-передачі транспортного засобу № 621609 від 04.08.2018. ТОВ «АВТОГАЗ ЕНЕРДЖІ» має свідоцтво МВС України про погодження конструкції транспортного засобу (а.с. 10, 12).
…Постанова складена відповідачем 06.08.2018, тобто через два дні після здійснення переобладнання.
Таким чином, станом на дату розгляду справи відповідачем та складання оскаржуваної постанови, не минув строк, передбачений Правилами для здійснення реєстрації переобладнання, а отже відсутність відповідного запису в технічному паспорті не може свідчити про керування позивачем транспортним засобом з порушенням пп 31.3 п. 31 ПДР.– зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, який апеляційну скаргу поліції залишив без задоволення.

3. Відповідальність

За змістом диспозиції частини першої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів настає адміністративна відповідальність, яка передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 

Окрім цього, частина шоста статті 121 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування водієм транспортним засобом не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку (штраф у розмірі 170 грн.).

Фактично відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у випадку порушення підпункту “а” пункту 31.3. Правил дорожнього руху, який забороняє експлуатацію транспортних засобів у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Як вже зазначалося вище, процедура переобладнання транспортних засобів визначена у Порядку переобладнання транспортних засобів, який затверджений постановою КМУ №607 від 21.07.2010. 

Вказаний порядок передбачає, що переобладнання транспортного засобу для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива проводиться суб’єктом господарювання, який має свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на відповідний вид переобладнання.

Також переобладнання можливе й в індивідуальному порядку. У такому разі власнику необхідно від спеціально уповноваженої організації отримати погодження переобладнання транспортного засобу. 

Таким чином, за ч. 1 ст. 121 КУпАП водії притягаються до адміністративної відповідальності саме у разі встановлення ГБО з порушенням Порядку переобладнання транспортних засобів, який затверджений КМУ

У той же час не здійснення водієм перереєстрації ТС після встановлення ГБО має кваліфікуватись за ч. 6 ст. 121 КУпАП. 

Колегією Харківського апеляційного адміністративного суду під час розгляду справи №524/7430/18 було встановлено, що поліцейським винесено постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що він керував транспортним засобом, який був переобладнаний без дозволу поліції, а саме встановлено газобалонне обладнання чим порушив підпункт «а» пункту 31.3 розділу 31 Правил дорожнього руху.

Залишаючи апеляційну скаргу поліції на рішення суду першої інстанції без задоволення колегією суддів у постанові від 25.10.2018 було зазначено:

“Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідача прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем при винесенні цієї постанови не правильно кваліфіковані дії позивача та безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення підпункту «а» пункту 31.3 розділу 31 Правил, тобто, за вчинення правопорушення, яке він не вчиняв.”

Аналогічну позицію знаходимо й у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №537/2633/18:

“Колегія суддів звертає увагу, що наданий  відповідачем до матеріалів справи відеозапис свідчить, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови серії ЕАА №435627 від 09.06.2018 зазначав саме про те, що позивачем не здійснено державну реєстрацію переобладнання транспортного засобу, що в свою чергу  свідчить про  порушення  позивачем саме п.30.1 ПДР.  

Проте, оскаржуваною постановою серії ЕАА №435627 від 09.06.2018 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення вимог п.п. «а» п.31.3 ПДР.

Таким чином, із матеріалів справи свідчать про порушення позивачем інших пунктів ПДР, за що відповідачем не притягнуто його до відповідальності.

Варто зауважити, що за змістом диспозицій як частини першої так і шостої статті 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом. Тобто суб’єктом вказаних адміністративних правопорушень є водій транспортного засобу, а не власник. 

Саме з цієї причини Сьомим апеляційним адміністративним судом під час розгляду апеляційної скарги водія на рішення суду, яким йому відмовлено у скасуванні постанови поліцейського про накладення штрафу, було відхилено доводи апелянта про те, що він не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП оскільки не є власником транспортного засобу (постанова від 15.01.2019 у справі №279/4355/18).

Одночасно з цим слід не забувати, що у разі оскарження притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 або 6 ст 121 КУпАП поліцейському необхідно надати докази наявності факту скоєння водієм відповідного правопорушення. 

Наприклад Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 23.01.2020 у справі №179/1272/19, задовольняючи апеляційну скаргу водія та скасовуючи постанову поліцейського про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, зазначив:

“При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем не зафіксовано та не надано суду доказів переобладнання та експлуатацію такого переобладнання на автомобілі, яким керував позивач.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність у позивача обов’язку станом на дату складання оскаржуваної постанови, здійснення реєстрації переобладнання.”

Аналогічної позиції дотримується й Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 03.09.2020 у справі №353/375/20:

“Окрім того, скаржником належними та допустимими доказами не підтверджено сам факт встановлення у транспортному засобі позивача газобалонного обладнання, а тому зазначення у графі «Паливо» у реєстраційній картці ТЗ, яка долучена до апеляційної скарги, типу палива «Бензин» за вказаних обставин, на переконання суду апеляційної інстанції, не є самодостатнім доказом порушення позивачем частини 1 статті 121 КУпАП.”

4. У яких випадках поліція може обмежити подальшу експлуатацію транспортного засобу з ГБО

Стаття 265-2 КУпАП визначає порядок тимчасового затримання транспортних засобів працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції. 

Частина перша вказаної статті надає співробітникам поліції право здійснити тимчасове затримання транспортного засобу у тому числі у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинені порушення, передбачені частинами 1 та 6 статті 121 КУпАП. 

Тимчасове затримання ТС здійснюється шляхом блокування або доставленням його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку. При цьому евакуація автомобіля дозволяється виключно у наступних випадках:

  • якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху;
  • транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, 
  • транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома).

Як ми з вами побачили встановлення ГБО на автомобіль є переобладнанням транспортного засобу, а у реєстраційних документах має бути зроблений відповідний запис.

Керування транспортним засобом переобладнаним з порушенням норм і стандартів та керування транспортним засобом у реєстраційних документах якого відсутня відмітка про встановлення ГБО – є різними видами правопорушень та кваліфікуються за різними частинами статті 121 КУпАП. Неправильна кваліфікація поліцейським адміністративного правопорушення є підставою для скасування відповідної постанови поліцейського у судовому порядку.

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*