Головна / Коментарі до законодавства / Податкова амністія: головні положення закону

Податкова амністія: головні положення закону

21.07.2021 набрав чинності Закон України №1539-IX щодо так званої “податкової амністії”. Офіційно, якщо читати пояснювальну записку до відповідного законопроекту, він був розроблений з “метою детінізації економіки, створення передумов для подальшої імплементації в Україні Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS), який був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон, а також заходів з лібералізації валютного регулювання.”

ТГ-канал “Судова практика”

Якщо ж говорити більш простими словами, то вказаний закон пропонує фізичним особам задекларувати свої статки про які податківці не знають, або з яких не сплачувались відповідні податки та збори.

Подати відповідну декларацію можна у період з 01.09.2021 до 01.09.2022.

Хтось вже подав свою декларацію, хтось тільки планує, дехто ще вагається, а інші не мають наміру цього роботи. Для того, щоб кожний зміг розібратися та вирішити для себе чи необхідно йому декларувати свої статки та які наслідки подання та не подання декларації, у цьому матеріалі я виокремив головні положення закону про “податкову амністію”.

  1. Що таке “податкова амністія”.
  2. Хто може бути декларантом.
  3. Які активи підлягають декларуванню.
  4. Які активи не потрібно декларувати.
  5. Ставки одноразового платежу. Як та коли сплачувати.
  6. Гарантії від держави.
  7. На що потрібно звернути увагу.

1. Що таке “податкова амністія”.

У законі застосовується таке поняття, як “одноразове (спеціальне) добровільне декларування”.

Закон каже нам, що це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

Ключовим у цьому понятті є окреслення активів, які підлягають декларуванню: активи, які фізична особа одержала за рахунок доходів з яких не були в повному обсязі сплачені податки. При цьому мова йде лише про доходи, отримані до 01.01.2021.

2. Хто може бути декларантом.

Скористатися “податковою амністією” можуть:

  • фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи;
  • фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків (далі – декларант).

Не можуть бути декларантами:

  • малолітні/неповнолітні або недієздатні особи, які перебувають на утриманні інших осіб або держави;
  • особи, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування;
  • держслужбовці, які мають подавати декларації відповідно до законодавства у сфері запобігання корупції;
  • особи до яких Україною застосованні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”.

3. Які активи підлягають декларуванню.

Активи, які підлягають декларуванню розділяються на такі групи:

  1. Валютні цінності;
  2. Нерухоме майно;
  3. Рухоме майно;
  4. Частки (паї), інтелектуальна власність;
  5. Цінні папери;
  6. Права на отримання доходів;
  7. Інші активи.

3.1. Валютні цінності.

  • банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках;
  • національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі;
  • права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад);
  • кошти, позичені третім особам за договором позики.

3.2. Нерухоме майно.

  • земельні ділянки;
  • об’єкти житлової нерухомості;
  • об’єкти нежитлової нерухомості.

3.3. Рухоме майно.

  • транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
  • інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо).

3.4. Частки (паї) та інтелектуальна власність.

  • частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи;
  • інші корпоративні права;
  • майнові права на об’єкти інтелектуальної власності.

3.5. Цінні папери.

Цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

3.6. Права на отримання доходів.

Права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери.

3.7. Інші активи.

  • банківські метали, що не розміщені на рахунках;
  • пам’ятні банкноти та монети;
  • майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

В залежності від типу активу його вартість для оподаткування (база оподаткування) визначається на підставі його вартості (у т.ч. на підставі оцінки) або витрат на придбання.

4. Які активи не потрібно декларувати.

Декларацію не потрібно подавати щодо наступних активів:

  1. Вартість яких не перевищує 400 000,00 грн. станом на 01.09.2022 (крім нерухомості та транспортних засобів);
  2. Нерухоме майно в Україні, а саме:
    – квартира/квартири, загальна площа якої/яких не перевищує 120 кв.м., або майнові права на таку квартиру/квартири у незавершеному будівництві;
    – житловий будинок/будинки, загальна площа якого/яких не перевищує 240 кв.м., у т.ч. будинок/будинки незавершеного будівництва;
    – нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., у т.ч. об’єкти незавершеного будівництва;
    – земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України.
  3. Один транспортний засіб (крім літака, гелікоптера, яхти, катера) особистого некомерційного призначення за умови:
    – передбачає перевезення не більше 9 осіб включаючи водія;
    – об’єм двигуна не більше 2999 куб. см (для мотоциклів не більше 800 куб. см.);
    – середньоринкова вартість не більше 400 000,00 грн.

5. Ставки одноразового платежу. Як та коли сплачувати.

Закон передбачає наступні ставки одноразового платежу піж час “податкової амністії”:

Для активів, які знаходяться на території України5% у разі одноразового платежу або 6% у разі сплати трьома рівними частинами щорічно (обрається за бажанням декларанта).

Для активів, які знаходяться за межами України9%.

Окрема ставка передбачена для номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше 365 днів без права дострокового погашення, які придбанні у період з 01.09.2021 до 31.08.2022. Для такого активу ставка одноразового платежу становить 2,5% або 3% у разі сплати трьома рівними частинами щорічно (обирається за бажанням декларанта).

Одноразовий платіж має бути сплачений протягом 30 календарних днів з дати подання декларації.

Якщо декларант обирає сплату трьома рівними частинами, вона здійснюється наступним чином:

  • перший платіж – протягом 30 календарних днів з дати подання декларації;
  • другий платіж – до 01.11.2023;
  • третій платіж – до 01.11.2024.

6. Гарантії від держави.

Що пропонує держава у відповідь на декларування фізичним особами своїх активів під час “податкової амністії”? В частині кримінальної відповідальності декларант не може бути підданий кримінальному переслідуванню за злочини передбачені статтями 212 (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та 212-1 (Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) Кримінального кодексу України.

Індульгенцію декларант отримує й від адміністративної відповідальності за наступними правопорушеннями:

  • Порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1 КУпАП);
  • Порушення правил про валютні операції (ст. 162 КУпАП);
  • Порушення порядку здійснення валютних операцій (ст. 162-1 КУпАП);
  • Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків (ст. 163-1 КУпАП, тільки для самозайнятої особи);
  • Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (ст. 163-2 КУпАП, тільки для самозайнятої особи в частині сплати ЄСВ);
  • Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи (ст. 163-4 КУпАП, тільки для самозайнятої особи);
  • Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари/послуги (ст. 163-15 КУпАП, тільки для самозайнятої особи);
  • Порушення провадження господарської діяльності (ст. 164 КУпАП, тільки для самозайнятої особи);
  • Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат (ст. 164-1 КУпАП);
  • Порушення законодавства з фінансових питань (ст. 164-2 КУпАП, тільки для фізичної особи-підприємця);
  • Порушення законодавства про збір та облік ЄСВ (ст. 165-1 КУпАП, тільки для самозайнятої особи);
  • Порушення порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (ст. 166-6 КУпАП).

7. На що потрібно звернути увагу.

По-перше, у межах “податкової амністії” неможливо задекларувати готівкові кошти. Такі кошти з метою їх декларування доведеться розмістити на спеціальному рахунку у банку. І ось тут дуже цікавий момент – закон про “податкову амністію” передбачає, що банк вживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Про що це говорить? Легалізувати кошти завдяки “податковій амністії” не вдасться. Ба більше, банк спочатку зарахує кошти на спеціальний рахунок, а потім може заблокувати їх до надання декларантом документів, які підтверджують походження цих коштів.

По-друге, якщо особа, яка має активи, які слід було задекларувати під час “податкової амністії” але не зробила цього, то вважається, що така особа повідомила контролюючий орган про відсутність у власності станом на 01.09.2022 активів одержаних за рахунок доходів з яких не були у повному обсязі сплачені податки та збори.

Важко зараз сказати на що може вплинути не подання декларації, однак слід мати на увазі, що прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1539 Кабінету Міністрів України доручається протягом 9-ти місяців з дня набрання чинності цим законом розробити та внести на розгляд до парламенту законопроект щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб.

Тобто цілком ймовірно, що декларація подана у межах “податкової амністії” буде певною відправною точкою для подальшого контролю за доходами фізичних осіб.

Адвокат Віталій Будьонний

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*