Постанова КГС ВС від 17.11.2018 №911/205/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2018 року

м. Київ

Справа №  911/205/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого – Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство “Київобленерго”,

відповідач – Фізична особа – підприємець Ле Хак Вікторія Вікторівна,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників судового процесу касаційну скаргу Фізичної особи – підприємця Ле Хак Вікторії Вікторівни

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018

у складі колегії суддів: Кропивної Л.В. (головуючий), Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А.

та на рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018

у складі судді Лилака Т.Д.

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Київобленерго”

до Фізичної особи – підприємця Ле Хак Вікторії Вікторівни

про стягнення 232 309, 26 грн,

У відповідності до частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у даній справі здійснюється без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1.     27.12.2015 між Публічним акціонерним товариством “Київобленерго” (далі     – ПАТ “Київобленерго”) та Фізичною особою-підприємцем Ле Хак Вікторією Вікторівною (далі – ФОП Ле Хак В.В.) укладено договір про постачання електричної енергії № 220069078, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановкою споживача з дозволеною потужністю 90 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

2.          Відповідно до пункту 1.2 договору точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно “Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін” та зазначається в додатку № 1 “Загальна однолінійна схема електропостачання”, що є невід’ємною частиною даного договору.

3.          Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, правилами користування електричною енергією (далі – правила, ПКЕЕ), правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів, правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та правилами охорони електричних мереж (п. 2.1 договору).

4.          Згідно з пунктом 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану – виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 №     562 (далі – Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

5.          За умовами п.п. 5 п. 8.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ (за пред’явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

6.          Відповідно до пункту 1.2 ПКЕЕ технічна перевірка – це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку “Правилам устройства електроустановок” та іншим нормативно-технічним документам.

7.          Згідно з пунктом 3.33 ПКЕЕ технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.

8.          09.11.2017 представниками постачальника, за результатами перевірки, складено акт про порушення № 034710, за яким констатовано порушення споживачем пункту 6.40 ПКЕЕ – відсутність пломби енергопостачальної організації на захисному екрані трансформаторів струму, зазначених в акті пломбування від 07.06.2017 № 405178.

9.          Зі змісту пункту 6.40 ПКЕЕ випливає, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №  782/12656).

10.          Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

11.          Акт про порушення від 09.11.2017 № 034710 складено та підписано начальником Васильківського РП ПрАТ “Київобленерго” Кущ С.В. та заступником начальника Васильківського РП ПрАТ “Київобленерго” Воронцовим Д.О., повноваження яких підтверджуються посадовими інструкціями, за участю уповноваженої особи споживача – Бондаренко Л.В. (довіреність від 18.10.2017 № 7 (а.с. 120)).

12.          Зі змісту вказаного акту вбачається, що зауважень у представника споживача щодо складеного акту про порушення не має.

13.          Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) під час вручення протоколу споживачу зобов’язаний ознайомити споживача з його правом щодо можливості оскарження рішення комісії.

14.          На засіданні комісії, що відбулось 06.12.2017, розглянуто акт від 09.11.2017 № К034710 про порушення ПКЕЕ та за результатами засідання прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 06.12.2017 № 110; визначено обсяг недоврахованої електричної енергії та проведено нарахування згідно з пунктом 2.1.2, за формулою 2.4 Методики.

15.          Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення з 13.07.2017 по 09.11.2017 нараховано обсяг електричної енергії та згідно до пункту 2.4 Методики сума зменшена на величину сплаченої споживачем вартості електричної енергії на обсяг 24 670 кВт/год.

16. Таким чином, згідно із розрахунком позивача за недораховану електроенергію підлягає до сплати споживачем 232 309, 26 грн.

17.   На засіданні комісії був присутній представник відповідача (споживач) – Бондаренко Л.С., яка погодилася з прийнятим рішенням комісії та просила про реструктуризацію заборгованості на 2 місяці.

18.          Згідно п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562, Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі – енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об’єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.

19.          Відповідно до п. 2.1 Методики вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів (пп. 2.1.2).

20.          Позивачем надано споживачу рахунок-фактуру № 8729177785 за грудень 2017 року від 07.12.2017 по акту порушення ПКЕЕ № К034710 на суму 232     309,26 грн.

21.          Спір у справі виник, у зв’язку з відмовою споживача добровільно оплатити вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 232 309, 26 грн за період з 13.07.2017 по 09.11.2017, щодо розміру якої позивач не заперечував.

Обґрунтування позову

22.          ПрАТ “Київобленерго” звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до ФОП Ле Хак В.В. про стягнення 232 309,26 грн.

23.    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив порушення пункту 6.4 ПКЕЕ, а саме: встановлено відсутність пломби енергопостачальної організації на захисному екрані трансформаторів струму, зазначеної в акті пломбування від 07.06.2017 №     405178. Наслідки зафіксованого в акті від 09.11.2017 № К034710 правопорушення були розглянуті на засіданні комісії енергопостачальної організації 06.12.2017, у якій брав участь представник відповідача, і за результатами розгляду прийнято рішення про здійснення розрахунку величини вартості не облікованої електричної енергії у розмірі 232 309, 26 грн за період з 13.07.2017 по 09.11.2017, які відповідач у добровільному порядку не сплатив.

Доводи, викладені у відзиві на позовну заяву

24.   У відзиві на позовну заяву ФОП Ле Хак В.В. заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує, що факт пломбування та передачі на збереження споживачу електролічильників та пломб на них не підтверджено актом про передачу споживачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому.

25.    Відповідач зазначає, що акт про порушення ПКЕЕ від 09.11.2017 № К034710 не може вважитись належним доказом, оскільки акт підписано лише двома представниками позивача та не підписано споживачем.

26.  Крім того, у відзиві відповідачем заявлено про відсутність в акті про порушення необхідних параметрів для розрахунку.

27.   ФОП Ле Хак В.В. також посилається на неправильність визначення розміру суми недоврахованої електроенергії через недотримання вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

28. 10.05.2018 рішенням Господарського суду Київської області у справі №  911/205/18 задоволено позовні вимоги ПрАТ “Київобленерго” до ФОП Ле Хак В.В. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ле Хак Вікторії Вікторівни на користь ПрАТ “Київобленерго” 232 309, 26 грн вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією та 3 484, 64 грн судового збору.

29. 09.08.2018 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №  911/205/18 залишено без змін.

30.  Суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем належними та допустимими доказами доведено вчинення правопорушення відповідачем, як споживачем електричної енергії.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31.  20.08.2018 ФОП Ле Хак В.В. подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018, справу №     911/205/18 направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Стягнути з позивача витрати відповідача щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у сумі 6 970 грн.  

32. Скаржник вважає, що, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій    розглядали    питання стягнення з відповідача заборгованості на підставі Акту про порушення ПКЕЕ, однак судами не було досліджено питання правомірності зазначеного акту, як доказу вчинення правопорушення та застосування оперативно-господарських санкцій.

33.   Скаржник також вважає, що, аналізуючи акт про порушення на предмет перевірки доводів відповідача, судами було залишено поза увагою сам факт наявності правопорушення (факт позаоблікового споживання електричної енергії), не зважаючи на предмет спору в даній справі – стягнення вартості недорахованої електроенергії згідно з оперативно-господарською санкцією.

34.  Також, на думку скаржника, важливої уваги потребує той факт, що формальність відсутності пломби на захисному екрані трансформатору струму навіть за технічними ознаками не передбачає такої можливості для самовільного втручання споживача в роботу трансформатора або лічильника для позаоблікового споживання електричної енергії, оскільки усі пломби, що встановлені на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, та всі інші пристрої і місця – не пошкоджені, що унеможливлюють доступ споживача до струмоведучих сатин схеми обліку.

35.    ФОП Ле Хак В.В. не може погодитись із Актом про порушення від 09.11.2017 № К034710, оскільки останній не відповідає вимогам чинного законодавства ПКЕЕ та Методики. Також скаржник стверджує, що енергопостачальником було неправильно визначено розмір застосованої санкції для споживача, всупереч вимогам Методики.

36.    Скаржник вважає, що судами не досліджено, що лічильник, про обстеження якого зазначено в Акті про порушення, не належить споживачу, а облік енергії за договором проводився за допомогою засобу обліку з іншим заводським номером.

37.  Також, на думку скаржника, суди не звернули увагу, що пломба, про відсутність якої зазначено в Акті про порушення, не передавалась споживачу на відповідальне збереження за Актом пломбування.

38.   ФОП Ле Хак В.В. стверджує, що судом проігноровано той факт, що Акт про порушення, в якому відсутнє графічне зображення схеми підключення електроустановки споживача із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, та відсутні виміри струму навантаження електроустановки споживача, не може прийматися як належний доказ для нарахування штрафу.

39.    Також скаржник зазначає, що судами проігноровано, що Акт про передачу пломб на відповідальне зберігання підписано не уповноваженою особою. Крім того, на думку скаржника, судами не досліджено, що Акт про порушення підписано двома представниками енергопостачальника за відсутності споживача та особою, у якої були відсутні повноваження на підписання такого акту.

40.  Крім того, ФОП Ле Хак В.В. вказує, що судами не було досліджено правильності визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції, не перевірено правильність цього розрахунку та відповідності вимогам Методики.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

41.          Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А.             Щодо суті касаційної скарги

42.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

43.  Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов’язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

44.   Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України (далі – ГК) за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку. До суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

45.  Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види оперативно-господарських санкцій, серед яких – встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

46.  Згідно з частиною другою статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі й інші оперативно-господарські санкції.

47.  За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

48. Зі змісту пункту 4.2.3 договору випливає, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, зокрема, у разі зняття пломб.

49.   Пунктом 6.43 ПКЕЕ встановлено, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

50.    Рахунок-фактура за грудень 2017 року від 07.12.2017 № 8729177785 по акту порушення ПКЕЕ № К034710 на суму 232 309, 26 грн отриманий представником відповідача 07.12.2017. Таким чином, згідно з п. 6.43. ПКЕЕ, строк оплати відповідачем зазначеного рахунку настав.

51.    Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на дефекти акту про порушення від 09.11.2017 № 034710, а саме: не вказано, які саме пломби відсутні; лічильник не належить споживачу; відсутнє графічне зображення схеми підключення електроустановки споживача із зазначенням меж балансової належності, перерізів та матеріалів всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення. Вказані дефекти акту, за твердженнями апелянта, свідчать про те, що акт складено з порушенням вимог Правил та Методики, не є належним доказом вчиненого споживачем порушення та, відповідно, підставою для донарахування вартості та обсягу недоврахованої електроенергії.

52.    Аналізуючи акт про порушення на предмет перевірки доводів відповідача, суд не залишає поза увагою сам факт правопорушення, з огляду на предмет спору в даній справі – стягнення вартості недоврахованої електроенергії згідно з оперативно-господарською санкцією, відтак, визначальною є саме доведеність факту порушення Правил споживачем і даний факт доводиться зокрема, але не виключно, актом про порушення.

53.  Разом з тим, обсяг недоврахованої електричної енергії та вартість недорахованої недоврахованої електричної енергії відповідно до пункту 6.42 Правил визначаються на підставі акту про порушення, в якому має бути зазначено зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків (пункт 6.40 Правил).

54.    Чинне законодавство не містить заборони щодо доведення вчинення факту правопорушення Правил споживачем і іншими додатковими доказами, однак, донарахування обсягу та вартості недоврахованої електроенергії здійснюється на підставі даних, зазначених в акті.

55.   Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішення комісії з розгляду акту від 09.11.2017 № К030710 про порушення ПКЕЕ споживачем від 06.12.2017 відповідач у судовому порядку не оскаржував. При цьому, рішення позивача, що оформлене протоколом від 06.12.2017 № 110, прийнято у присутності уповноваженого представника апелянта, який погодився з прийнятим рішенням комісії та просив реструктуризувати заборгованість на 2 місяці.

56.   Таким чином, акт про порушення від 09.11.2017 № К030710 та протокол засідання комісії по розгляду акту є чинними, факти встановлені у ньому, неспростованими, тож наявність вчиненого відповідачем порушення ПКЕЕ не заперечене.

57.  Посилання відповідача на неправильність визначення розміру суми недоврахованої електроенергії через недотримання вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2016 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, відхиляються колегією суддів, оскільки нарахування по акту порушень здійснювалось на підставі п. 2.5 Методики, згідно із яким у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W доб, кВт*тод) визначається за формулою W доб=p*t доб*Кв, де Р – потужність (кВт), t доб – тривалість роботи обладнання протягом доби, Кв (Кв.і) – коефіцієнт використання струмоприймачів. Зважаючи на ненадання Споживачем інформації про максимальну потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, а також незабезпечення споживачем можливості підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність для здійснення замірів, до розрахунку взята дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі, що є правомірним та відповідає вимогам Методики.

58.   У даному випадку розрахунок здійснювався з урахуванням таких даних: Р=90 КвТ (потужність визначена договором), t доб = 24 год (виходячи з додатку № 3 до договору режим постачання електричної енергії споживачу) та Кв=0,5, що відповідає вимогам пункту 2.5 Методики. Відповідно до розрахунку позивача, відповідачу за період порушення з 13.07.2017р. по 09.11.2017р. нараховано обсяг електричної енергії 129 600 кВт/г (120 календарних днів; приєднана потужність – 90 кВт) та у відповідності до п. 2.4. Методики сума зменшена на величину сплаченої споживачем вартості електричної енергії за обсяг 24 670 кВт/год., що (згідно із розрахунком позивача за недораховану електроенергію) складає 232 309, 26 грн.

59.  Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем належними та допустимими доказами доведено вчинення правопорушення відповідачем, як споживачем електричної енергії та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 232 309, 26 грн є обґрунтованими.

60.  Крім того, суд касаційної інстанції вважає, що встановлені судами попередніх інстанцій обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі – “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

61.          Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

62.  Так, з матеріалів справи вбачається, що зауважень у представника споживача щодо складеного акту від 09.11.2017 № 034710 про порушення ПКЕЕ споживачем від 06.12.2017 не було. Рішення комісії з розгляду акту від 09.11.2017 № К030710 про порушення ПКЕЕ споживачем від 06.12.2017 відповідач у судовому порядку не оскаржував. При цьому, рішення позивача, що оформлене протоколом від 06.12.2017 № 110, прийнято у присутності уповноваженого представника апелянта, який погодився з прийнятим рішенням комісії та просив реструктуризувати заборгованість на 2 місяці.

63.   Таким чином відмова споживача (ФОП Ле Хак В.В.) добровільно оплатити вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 232 309, 26 грн за період з 13.07.2017 по 09.11.2017 суперечить його попередній поведінці та є недобросовісною.

64.  Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов’язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Б.      Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

65.  Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що рішення та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

66.    Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017, касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Ле Хак Вікторії Вікторівни підлягає залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 – залишенню без змін.

          Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ле Хак Вікторії Вікторівни залишити без задоволення.

2.          Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №  911/205/18 залишити без змін.

3.          Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2018 та рішення Господарського суду Київської області від 10.05.2018 у справі №     911/205/18.

4.          Постанова судукасаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                          В. Пєсков

Судді                                                                                                    Л. Катеринчук

                                                                                                    В. Погребняк