Постанова КГС ВС від 24.03.2021 №922/445/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 922/445/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання – Ксензової Г.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пларіум Юкрєйн”

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020

та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020

у справі № 922/445/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Пларіум Юкрєйн”

до: 1. Головного управління Національної поліції в Харківській області,

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні 2-го відповідача – Державна Казначейська служба України,

про стягнення 450 879,53 грн.

Представники сторін та учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Пларіум Юкрєйн” (далі – ТОВ “Пларіум Юкрєйн”, позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі – відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі – відповідач 2) про стягнення 282334,53 грн матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок неправомірної бездіяльності державних органів та про стягнення 168545,00 грн збитків, які завдані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та які позивачем були понесені для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що самоусунення (бездіяльність) слідчого, в провадженні якого на досудовому розслідуванні знаходиться кримінальне провадження, його керівництва – начальника слідчого відділу та начальника Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області, в тому числі посадових осіб територіального органу Національної поліції – Головного управління Національної поліції в Харківській області, а також процесуального керівника і прокурора вищого рівня, від виконання покладених на них Державою функцій, вказують на те, що позивачу завдано майнову шкоду в розмірі 282 334,53 грн (залишок нестягнутої суми за рішенням суду) та втрати на суму 168 545,00 грн, які ТОВ “Пларіум Юрєйн” понесло для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), внаслідок бездіяльності 1-го відповідача, всього на суму 450879,53грн.

На нормативно-правове обґрунтування позовних вимог позивач посилався на статті 22, 1166, 1173, 174, 1176, 1191 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), частини 3, 4 статті 47, статті 225 ГК України, та вказував, що спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу внаслідок бездіяльності першого відповідача при проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12018220480003258 від 24.08.2018, а також витрат, які поніс позивач для відновлення свого порушеного права.

В позовній заяві зазначено, що завдана шкода полягає у нездійсненні заходів з досудового розслідування та невиконанням ухвали слідчого судді, що свідчить про прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю першого відповідача та фактом неповернення майна (грошових коштів), стягнутими за рішенням суду у справах № 922/3701/17 та № 922/3702/17, а також втрат, яких особа зазнала для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Фактичні обставини справи встановлені судами

13.02.2018 Господарським судом Харківської області на виконання рішення у справі № 922/3702/17 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ “Ветігор” на користь ТОВ “Пларіум Юкрєйн” пені за порушення строків виконання робіт в розмірі 76112,11 грн, штрафу за порушення строків виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів в розмірі 7506,13 грн, судового збору в розмірі 1600,00грн.

27.02.2018 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області наказ прийнято до примусового виконання, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №55886122.

26.04.2018 Господарським судом Харківської області на виконання рішення у справі № 922/3701/17 видано судовий наказ про стягнення з ТОВ “Ветігор” на користь ТОВ “Пларіум Юкрєйн” штрафу в розмірі 172652,70 грн, 17439,70 грн, 10463,82 грн, судового збору в розмірі 3008,34 грн, всього на суму 203 564,56 грн.

02.05.2018 державним виконавцем Шевченківського відділу Державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області наказ прийнято до примусового виконання, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП №56291679.

11.11.2019 державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова два виконавчі провадження постановою об`єднано в одне зведене виконавче провадження – АСВП № 60670108 на загальну суму 288782,80 грн та були вжиті заходи примусового виконання, а саме: постановою від 27.08.2018 накладено арешт на майно та грошові кошти боржника, які містяться на рахунках боржника в банківських установах, до державного реєстру обтяжень рухомого майна та єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені відповідні записи.

Внаслідок списання державним виконавцем залишків грошових коштів з рахунка ТОВ “Ветігор” Шевченківським ВДВС м. Харкова на рахунок ТОВ “Пларіум Юкрєйн” 16.08.2018 було перераховано 6 448,27 грн в рахунок погашення боргу.

20.12.2018 державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ “Ветігор” (м. Харків, пр. Перемоги, 74-А, кв. 4), яким встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній, майно належне боржнику відсутнє.

Під час здійснення заходів з примусового виконання, державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Харкова здійснювались електронні запити до Державної фіскальної служби України з метою встановлення наявних рахунків боржника в банківських установах. Після накладення арешту на кошти боржника в банківських установах, державним виконавцем було встановлено відкриття нових та закриття існуючих банківських рахунків боржником ТОВ “Ветігор”.

Оскільки в діях керівника боржника – ТОВ “Ветігор” вбачаються ознаки злочину, передбаченого частиною 2 статті 382 КК України, на виконання статті 76 Закону України “Про виконавче провадження” складено акт про порушення та 26.11.2019 на адресу Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області направлено подання про притягнення керівника боржника – юридичної особи ТОВ “Ветігор” до кримінальної відповідальності за вчинення дій, що містять ознаки злочину, передбаченого статті 382 КК України, що підтверджується постановою в.о. начальника Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області № 60670108 від 28.11.2019 про перевірку матеріалів виконавчого провадження.

16.08.2018 представник ТОВ “Пларіум Юкрєйн” звернувся до Шевченківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з заявою про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ТОВ “Ветігор” за кваліфікуючими ознаками статті 164-1 та частини 3 статті 382 КК України.

Згідно довідки про прийняття і реєстрацію заяви від 24.08.2018, Шевченківським ВП ГУНП в Харківській області до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220480003258 були внесені відомості про вчинення посадовими особами ТОВ “Ветігор” кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 382 та частини 1 статті 364-1 КК України.

Слідчим, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженні № 12018220480003258 було призначено лейтенанта поліції Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О.

У зв`язку з необхідністю отримання кваліфікованої правової допомоги в галузі кримінального права, 05.11.2018 між ТОВ “Пларіум Юкрєйн” та адвокатським об`єднанням “Леджіт” було укладено договір про надання правової допомоги № АО-1/2018.

13.06.2019 позивач звернувся до Шевченківського ВП ГУНП Харківської області в особі слідчого лейтенанта поліції Островерх А.О. з клопотанням в порядку статей 55, 56, 220, 221 КК України про надання йому пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, а також повідомлення ТОВ “Пларіум Юкрєйн” про хід проведення досудового розслідування та вчинені слідчим заходи в рамках кримінального провадження № 12018220480003258, але дане клопотання було проігноровано. Позивач 10.07.2019 звернувся до слідчого судді на бездіяльність слідчого щодо невчинення процесуальних дій відносно розгляду клопотання.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.07.2019 по справі № 638/10379/19 в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О. відмовлено та скаргу повернуто боржнику.

10.07.2019 позивач звернувся до Шевченківського ВП ГУНП Харківської області в особі слідчого СВ лейтенанта поліції Островерх А.О. з клопотанням про надання можливості ознайомитись з матеріалами досудового розслідування, яке розглянуто не було. Позивач 19.07.2019 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невчинення процесуальних дій відносно розгляду клопотання.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2019 по справі № 638/10379/19 скаргу позивача задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О., яка полягає у нездійсненні процесуальних дій – розгляді клопотання представника потерпілого Куманецького О.М. по кримінальному провадженню № 12018220480003258 від 24.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статті 364-1 частини 1, статті 382 частини 3 КК України з покладанням на слідчого СВ обов`язку розглянути по суті клопотання від 01.07.2019 з прийняттям законного та обґрунтованого процесуального рішення, повідомлення Куманецького О.М. про прийняте рішення у встановлений строк та спосіб.

Крім того, 16.07.2019 позивач звернувся до Шевченківського ВП ГУНП Харківської області в особі слідчого СВ лейтенанта поліції Островерх А.О. з клопотанням про надання позивачу пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого, але воно розглянуто не було. Позивач 23.07.2019 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого щодо невчинення процесуальних дій відносно розгляду клопотання.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2019 по справі № 638/10379/19 скаргу позивача задоволено. Визнано протиправною бездіяльність слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О., яка полягає у нездійсненні процесуальних дій – розгляді клопотання представника потерпілого К уманецького О.М. по кримінальному провадженню № 12018220480003258 від 24.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 364-1 частиною 1, статтею 382 частини 3 КК України з покладанням на слідчого СВ обов`язку розглянути по суті клопотання від 15.07.2019 з прийняттям законного та обґрунтованого процесуального рішення, повідомлення Куманецького О.М. про прийняте рішення у встановлений строк та спосіб.

31.07.20198 позивач звернувся до Шевченківського ВП ГУНП Харківської області з вимогою про виконання рішень суду, надавши оригінали примірників ухвал слідчого судді, але вказана вимога залишена без задоволення.

Позивач звертався із заявами та листами щодо ходу кримінального провадження № 12018220480003258 від 24.08.2018 до СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області; до Територіального управління у м. Полтаві Державного бюро розслідувань за захистом своїх порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів із заявами про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення посадовими особами Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області кримінального правопорушення; до Державного бюро розслідувань зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління ДБР у м. Полтава (за результатами розгляду якої зареєстровано кримінальне провадження № 62019170000001277 щодо неправомірних дій службових осіб органів прокуратури та поліції Харківської області); до Харківської місцевої прокуратури № 1 зі скаргою на недотримання слідчим Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області розумних строків проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12018220480003258 від 24.08.2018.

На думку позивача, вказані обставини вказують на самоусунення (бездіяльність) слідчого, в провадженні якого на досудовому розслідуванні знаходиться кримінальне провадження, його керівництва – начальника слідчого відділу та начальника Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області, в тому числі посадових осіб територіального органу Національної поліції – Головного управління Національної поліції в Харківській області, а також процесуального керівника і прокурора вищого рівня, від виконання покладених на них Державою функції, у зв`язку з чим йому завдано майнову шкоду в розмірі 282334,53 грн (залишок нестягнутої суми за рішенням суду) та витрати на суму 168 545,00 грн, які ТОВ “Пларіум Юкрєйн” понесло для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), внаслідок бездіяльності першого відповідача, а всього на суму 450879,53грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/445/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За висновками суду першої інстанції, позивачем у встановленому порядку не було доведено наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між неотриманням позивачем грошових коштів в сумі 282 334,53 грн на виконання рішень суду у справах № 922/3701/17 та № 922/3702/17 та бездіяльністю посадових осіб 1-го відповідача у справі; не доведено, безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між понесеними витратами на відновлення порушеного права та бездіяльністю посадових осіб 1-го відповідача, як і розміру вказаних витрат на суму 168 545,00 грн, оскільки не доведено який саме рахунок було відкрито боржником, чи відбувався рух коштів за вказаних рахунком чи дійсно у боржника був наявний умисел та чи можливе притягнення службових осіб ТОВ “Ветігор” до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення за ознаками статей 364-1, 382 КК України, а також не доведено жодним доказом, що вказаний (вибраний позивачем) спосіб захисту міг би безпосередньо вплинути на стан виконання боржником рішень господарського суду щодо погашення заборгованості (зокрема щодо наявності руху коштів на рахунках боржника, наявності майна або ведення підприємницької діяльності).

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/445/20 залишено без змін.

Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем безпосереднього причинного зв`язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою діями (бездіяльністю) відповідачів та доведеність розміру такої шкоди, оскільки сам по собі факт не вчинення дій слідчим щодо розгляду клопотань представника ТОВ “Пларіум Юкрєйн” про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення, про надання пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні, не можуть бути підставою для покладення на Державу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування потерпілому шкоди, завданої внаслідок невиконання боржником – ТОВ “Ветігор” рішення суду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з наданих документів та відкритих відомостей, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що накази знаходяться на примусовому виконанні, а відтак саме ТОВ “Ветігор” є боржником за рішеннями господарського суду та має заборгованість у розмірі 288782,80 грн, натомість позивач, звертаючись з позовом про стягнення з державного бюджету на користь ТОВ “Пларіум Юкрєйн” шкоди, яка дорівнює невиконаному боржником зобов`язанню, намагається отримати відшкодування за завдані службовими особами ТОВ “Ветігор” збитками, але від інших осіб.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ “Пларіум Юкрєйн” (скаржник), в якій просить: рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі № 922/445/20 скасувати; ухвалити у справі № 922/445/20 нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ “Пларіум Юкрєйн” задовольнити в повному обсязі; стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області на користь ТОВ “Пларіум Юкрєйн” 282 334,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, та 168 545,00 грн в рахунок відшкодування збитків, які завдані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, всього – 450 879,53 грн; здійснити розподіл судових витрат.

Скаржник посилається на те, що оскаржувані судові рішення судами першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з ‘ясу ванні судами попередніх інстанцій всіх обставин, що мають істотне значення для розгляду справи по суті, з наступних підстав.

На думку скаржника, твердження місцевого та апеляційного судів не узгоджуються з прямими нормами статей 1173, 1174 ЦК України, статей 8, 19, 56, 129 Конституції України, внаслідок чого охоронювані законом прав та інтереси позивача залишаються порушеними.

Невиконання обов`язків органів державної влади. їх службових та (або) посадових осіб, зокрема, і шляхом бездіяльності, є підставою для настання відповідальності, одним із видів якої є покладення на Державу цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану переліченими суб`єктами.

Скаржник вважає, що суди не надали оцінки доводам позивача щодо бездіяльності органу досудового розслідування, у межах заявлених позовних вимог та підстав позову, не дослідили, яка тривалість досудового розслідування передбачена чинним законодавством, причини невиконання слідчим ухвал слідчого судді, чи є переконливими заперечення першого відповідача щодо посилання позивача на його бездіяльність, оскільки у протилежному випадку позивач матиме змогу захистити свої порушені права лише у випадку участі у декількох судових процесах у різних юрисдикціях, що не свідчить про ефективність чи навіть про реальну можливість захистити свої права.

Щодо визначеного розміру майнової шкоди, з яким не погодилися суди першої та апеляційної інстанцій, скаржник вказує, що ТОВ “Пларіум Юкрєйн” скаржиться на позбавлення його права власності на майно (грошові кошти), присуджене за рішенням суду, а також на витрати, які позивач здійснив (реальні збитки) для відновлення своїх порушених прав, тому йому мають бути компенсовані втрати, яких він зазнав.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та на окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду Ситнік О.М. від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17.

Позиція інших учасників у справі

Головне управління Національної поліції в Харківській області у відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Пларіум Юкрєйн” просить залишити її без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 – залишити без змін.

Відповідач1 вважає, що установлений судами факт бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні не може бути підставою для покладання на Державу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування ТОВ “Пларіум Юкрєйн” грошових коштів, які повинно відшкодувати ТОВ “Ветігор”. Держава не несе майнову відповідальність перед потерпілим за всі злочини, які залишаються не розкритими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17.

У відзиві на касаційну скарну Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 – залишити без змін.

Відповідач 2 вважає наведені в касаційній скарзі доводи хибними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права, а тому правильність висновків суду першої та апеляційної інстанції не спростовують. Залучення або незалучення до участі у таких категоріях спорів орган казначейства не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі та встановлення фактичних обставин, оскільки Казначейство або його територіальний орган не є тим суб`єктом, який порушив права чи інтереси позивача. На підтвердження зазначеного посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 по справі №242/4741/116-ц.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Предметом спору у даній справі є позовна вимога ТОВ “Пларіум Юкрєйн” до Головного управління Національної поліції в Харківській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення 282334,53 грн матеріальної шкоди, які, як стверджує позивач, заподіяні внаслідок неправомірної бездіяльності державних органів та про стягнення 168545,00 грн збитків, які завдані Головним управлінням Національної поліції в Харківській області та які позивачем були понесені для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У цій справі Верховний Суд звертається до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, в якій наведено такі висновки.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.

Дії (бездіяльність) відповідачів, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, шкода та причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою за заподіянням шкоди є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність елементів делікту свідчить про відсутність складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України).

Верховний Суд зауважує, що аналогічний висновок щодо застосування положень статті 1176 ЦК України було висловлено Верховним Судом України у постанові від 22.06.2017 у справі № 6-501цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 688/2479/16-ц.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ “Пларіум Юкрєйн” стверджував, що спір стосується відшкодування майнової шкоди, завданої позивачу, внаслідок бездіяльності першого відповідача при проведенні досудового розслідування в кримінальному провадженні №12018220480003258 від 24.08.2018, а також витрат, які поніс позивач для відновлення свого порушеного права. При цьому, нанесення відповідачами позивачу шкоди та розмір такої шкоди позивач обґрунтовує фактом вчинення органом досудового розслідування бездіяльності, що спонукає ТОВ “Ветігор” (боржника за рішенням суду) і надалі здійснювати свою господарську діяльність, порушуючи при цьому норми Кримінального закону, а також, за твердженням позивача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю першого відповідача, яке полягає у нездійсненні заходів з досудового розслідування, та невиконанням ухвали слідчого судді та коштами, які були стягнуті за рішенням суду у справах № 922/3701/17 та №922/3702/17, яке зумовлено фактом неповернення майна (грошових коштів), а також втрат, яких особа зазнала для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суди попередніх інстанцій вірно вказали, що у даній справі предметом доказування є неправомірна бездіяльність посадових осіб першого відповідача – Головного управління Національної поліції в Харківській області, а саме слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О., яка полягає у нездійсненні процесуальних дій при здійсненні досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018220480003258, факту нанесення такою неправомірною бездіяльністю відповідача матеріальної шкоди позивачу, саме в розмірі 450879,53 грн та наявність причинно-наслідкового зв`язку між нанесеною шкодою та бездіяльністю саме відповідачів. Оскільки підставами відповідальності за шкоду, заподіяну бездіяльністю органів досудового розслідування, є шкода, незаконні дії, причинний зв`язок між незаконними діями та шкодою.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 303 КПК України визначено право заявника, потерпілого, підозрюваного подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій у визначений цим кодексом строк.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався із заявами та листами щодо ходу кримінального провадження № 12018220480003258 від 24.08.2018 до СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області; до Територіального управління у м. Полтаві Державного бюро розслідувань за захистом своїх порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів із заявами про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення посадовими особами Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області кримінального правопорушення; до Державного бюро розслідувань зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Територіального управління ДБР у м. Полтава (за результатами розгляду якої зареєстровано кримінальне провадження № 62019170000001277 щодо неправомірних дій службових осіб органів прокуратури та поліції Харківської області); до Харківської місцевої прокуратури № 1 зі скаргою на недотримання слідчим Шевченківського Відділу поліції ГУНП в Харківській області розумних строків проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12018220480003258 від 24.08.2018.

За правилом частини другої статті 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування реалізується така засада кримінального судочинства, як реалізація особою права на оскарження їх процесуальних рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Суд, здійснюючи нагляд за дотриманням верховенства права та законності у процесуальній діяльності слідчого та прокурора, забезпечує дотримання основних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю, що має на меті усунути недоліки у такій діяльності.

Разом із тим, наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб саме по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої і, відповідно, не може бути підставою для безумовного відшкодування шкоди. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11.09.2020 у справі № 638/9834/18, 04.07.2018 у справі №641/2328/17, від 31.10.2018 у справі № 646/5224/17, від 23.01.2019 у справі № 638/1413/17, від 01.04.2020 у справі №641/7772/17, від 30.06.2020 у справі № 641/7984/17.

Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.07.2019 у справі № 638/10379/19, від 25.07.2019 у справі № 638/10379/19, на які посилається скаржник, свідчать про реалізацію позивачем передбаченого Кримінальним процесуальним кодексом України права на оскарження бездіяльності слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем доведено підтвердження обставин бездіяльності слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП Харківської області Островерх А.О., яка полягає у нездійсненні процесуальних дій – розгляді клопотань представника потерпілого Куманецького О.М. по кримінальному провадженню № 12018220480003258 від 24.08.2018. При цьому, за результатами розгляду Дзержинським районним судом м. Харкова скарг позивача на бездіяльність слідчого щодо нездійснення ним процесуальних дій вказаними ухвалами було задоволено вказані скарги та зобов`язано слідчого вчинити низку процесуальних дій – розглянути по суті клопотання від 01.07.2019 (про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення) та 15.07.2019 (про пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого) з прийняттям законного та обґрунтованого процесуального рішення, повідомлення ОСОБА_1 про прийняте рішення у встановлений строк та спосіб.

Водночас, на переконання судової колегії, позивачем у цій справі не було доведено наявності причинного зв`язку між діями слідчого та заподіяною шкодою позивачу, оскільки сам по собі факт бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні щодо розгляду клопотань представника ТОВ “Пларіум Юкрєйн” про надання матеріалів досудового розслідування для ознайомлення та про надання пам`ятки про процесуальні права та обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні, не є безумовною обставиною для висновку про наявність безпосереднього причинного зв`язку між невиконанням судового рішення та заподіяною шкодою, та не може бути підставою для покладання на Державу цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування ТОВ “Пларіум Юкрєйн” шкоди, яка дорівнює невиконаному боржником – ТОВ “Ветігор” зобов`язанню за рішенням суду.

Реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого під час досудового розслідування не є підставою для відшкодування шкоди та не підтверджують факт спричинення шкоди в розмірі 282334,53 грн, оскільки входить до механізму судового контролю та формою реалізації процесуальних прав.

Щодо позовних вимог про відшкодування збитків у сумі 168 545,00 грн, які позивач обґрунтовує понесеними витратами у зв`язку з необхідністю отримання кваліфікованої правової допомоги в галузі кримінального права, яку надано адвокатським об`єднанням “Леджіт” під час представництва інтересів ТОВ “Пларіум Юкрєйн” в кримінальному проваджені №12018220480003258 на підставі договору про надання правової допомоги, колегія суддів зазначає, що процесуальні витрати, понесені, зокрема, у кримінальному проваджені, не є збитками в розумінні статті 224 ГК України та статті 22 ЦК України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. Такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими КПК України.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17.

Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивачем належними і допустимими доказами не було доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками, а відтак не доведено наявності усього складу цивільного правопорушення як необхідної передумови для настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди за статтями 1174, 1176 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає прийняті у справі рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ “Пларіум Юкрєйн” законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 1166, 1167, 1173, 1174 та 1176 ЦК України не знайшли свого підтвердження.

Водночас, безпідставним є посилання скаржника на неврахування судами у цій справі правової позиції щодо застосування норм статті 1173 ЦК України, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, відповідно до якої необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України, оскільки така позиція жодним чином не впливає на правильність висновків судів попередніх інстанцій про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою (бездіяльністю) органу досудового розслідування та завданими позивачу збитками у цій справі.

Посилання касаційної скарги на окрему думку судді Великої Палати Верховного Суду Ситнік О.М. від 03.09.2019 у справі № 916/1423/17 не беруться колегією суддів до уваги, оскільки згідно з процесуальним законодавством суд ураховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не окрему думку судді.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного та беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції, в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/445/20 без змін.

Судові витрати

З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, –

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пларіум Юкрєйн” залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 07.07.2020 у справі №922/445/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.