Постанова КЦС ВС від 19.03.2021 №750/3781/20

Постанова

Іменем України

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 750/3781/20

провадження № 61-14943св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Ідея Банк»,

третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» на  рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2020 року у складі судді Рахманкулової І. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Мамонової О. Є., Бобрової І. О., Шитченко Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.     Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (далі – АТ «Ідея Банк») про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що виконавчий напис від 23 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. виданий з порушенням Закону України «Про нотаріат», оскільки заборгованість позивача перед банком не є безспірною.

Вказувала, що пунктом 6.1 кредитного договору від 09 листопада 2017 року, укладеного між нею та Акціонерним товариством «Ідея Банк», визначений певний графік сплати щомісячних платежів в сумі 1 893 грн 03 коп. в погашення кредиту, процентів та комісії, при цьому комісійні платежі становлять більшу частку щомісячного платежу. У виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості за ним проводиться за період з 09 червня 2019 по 10 грудня 2019 року, тобто за шість місяців, але розмір щомісячних платежів за шість місяців становить 11 358,18 грн. Письмової вимоги про дострокове погашення всієї суми кредиту позивач від банку не одержувала. Термінологія нотаріуса щодо опису заборгованості, яка стягується за виконавчим написом (строковий основний борг, прострочений основний борг, строкова плата за обслуговування кредиту, прострочена плата за обслуговування кредиту), не відповідає термінології кредитного договору щодо зобов`язань позичальника сплачувати певні суми – тіло кредиту, проценти, комісія, що не дає можливості чітко визначити, на погашення яких платежів стягується сума за виконавчим написом.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати таким, що не відповідає виконанню виконавчий напис від 23 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. за реєстровим № 3070, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» грошових коштів у розмірі 37 832,31 грн, в тому числі: 16 473,08 грн – строковий основний борг; 9 436,74 грн – прострочений основний борг; 2 593,12 грн – прострочені проценти; 10,16 грн – строкові проценти; 456,39 грн – строкова плата за обслуговування кредиту; 4 843,28 грн – прострочена плата за обслуговування кредиту; 2 119,54 грн – пеня; 1 900 грн – плата за вчинення виконавчого напису.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 23 січня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., зареєстрований в реєстрі за № 3070, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти за кредитним договором № Р20.230.74514 від 09 листопада 2017 року на загальну суму 37 832,31 грн, в тому числі і плату за вчинення виконавчого напису в сумі 1 900 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29червня 1999року № 1172. Разом з тим належні та допустимі докази на підтвердження одержання ОСОБА_1 направленої стягувачем (кредитодавцем) вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань АТ «Ідея Банк» нотаріусу надані при вчиненні спірного виконавчого напису не були, що свідчить про порушення законодавчої вимоги щодо належного повідомлення споживача.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Ідея Банк»  залишено без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2020 року  залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться лише у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Наявність між сторонами спору щодо заборгованості за кредитним договором від 09 листопада 2017 року № Р20.230.74514, порушення порядку повідомлення ОСОБА_1 про вимогу про усунення порушення є підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2020 року АТ «Ідея Банк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У листопаді 2020 рокусправа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що розрахунок заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком за кредитним договором від 09 листопада 2017 року № Р20.230.74514 виданою АТ «Ідея Банк» станом на 10 грудня 2019 року та розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором виконаним станом на 10 грудня 2019 року. З огляду на це сума, яка зазначена в графіку щомісячних платежів не повинна збігатися із сумою заборгованості, нарахованою за пів року з урахуванням штрафних санкцій, яка є більшою. Суди попередніх інстанцій помилково зазначили, що відповідачем не надано нотаріусу належних доказів, що позивач отримала вимогу про усунення порушень за кредитними зобов`язаннями.    

Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

09 листопада 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Р20.230.74514, за умовами якого позивач отримала кредит на поточні потреби в сумі 33 115 грн і зобов`язалась повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості), строком на 36 місяців (а.с. 13-14).

21 січня 2020 року АТ «Ідея Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М. із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 35 932,31 грн заборгованості за кредитним договором. Разом із заявою нотаріусу були подані: – довідка про ненадходження платежів від 21 січня 2020 року;

-виписка за рахунком ОСОБА_1 за період з 01 січня 2000 по 21 січня 2020 року;

-копія вимоги про усунення порушення кредитних зобов`язань на ОСОБА_1 від 10 грудня 2019 року № 12.4.2/Р.20.230.74514 з описом вкладення в цінний лист від 14 грудня 2019 року, списком згрупованих відправлень та фіскальним чеком від 14 грудня 2019 року;

-довідка-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 листопада 2017 року №Р.20.230.74514 станом на 10 грудня 2019 року (а.с. 50-63).

23 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. вчинено виконавчий напис за реєстровим № 3070 (а.с. 11, 21), за яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору від 09 листопада 2017 року № Р20.230.74514, укладеного між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 09 травня 2019 року.

Запропоновано задовольнити вимоги АТ «Ідея Банк» та стягнути з ОСОБА_1 за період з 09 червня 2019 по 10 грудня 2019 року включно загальну суму у розмірі 37 832,31 грн, з якої:

– 16 473,08 грн – строковий основний борг;

– 9 436,74 грн – прострочений основний борг;

– 2 593,12 грн – прострочені проценти;

– 10,16 грн – строкові проценти;

– 456,39 грн – строкова плата за обслуговування кредиту;

– 4 843,28 грн – прострочена плата за обслуговування кредиту;

– 2 119,54 грн – пеня;

– 1 900 грн – плата за вчинення виконавчого напису.

26 лютого 2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Т. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61387933 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису (а.с. 7-8, 22).

02 березня 2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу Державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ющенко Т. П. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 61387933, якою звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , яка отримує їх у Департаменті соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, в розмірі 20% до виплати загальної суми 41 753,54 грн з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (а.с. 9-10, 23).

Згідно з довідкою Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації від 30 квітня 2020 року № 02-39/3400 із заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2020 року згідно виконавчого провадження від 02 березня 2020 року № 61387933 утримано 1 6590,28 грн та перераховано на рахунок Центрального Відділу державної виконавчої служби у м. Чернігові (а.с. 12, 24).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Учинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

У частині першій статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду                             від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).

Матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення – письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

– перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

– другий етап – учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження                         № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).

Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що сума, яка зазначена в графіку щомісячних платежів не повинна збігатися із сумою заборгованості, нарахованою за пів року з урахуванням штрафних санкцій, яка є більшою є безпідставними.

Крім того, доводи касаційної скарги про те, що позивач отримала вимогу про усунення порушень за кредитними зобов`язаннями є необґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять відомостей про отримання позивачем відповідного повідомлення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Ідея Банк» залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 25 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                     І. А. Воробйова

                                                                                                  Р. А. Лідовець  

                                                                                                  Ю. В. Черняк