Постанова ТААС від 06.04.2021 №404/1174/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 404/1174/20 (2-а/404/105/20)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого – судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2020 року

у справі №404/1174/20 (2-а/404/105/20)

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Боброва Владислава Володимировича, Інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гелевер В`ячеслава Юрійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Боброва Владислава Володимировича, Інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Гелевер В`ячеслава Юрійовича, Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції в якому просив:

– скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №2097858 від 12.02.2020 року про стягнення з позивача штрафу у розмірі 255 грн.;

– справу про адміністративне правопорушення закрити;

– скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК №2097924 від 12.02.2020 року про стягнення з позивача штрафу у розмірі 425 грн.;

– справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2020 р. у справі № 404/1174/20 (2-а/404/105/20) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Боброва В.В., Інспектор роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовлено.

Рішення суду мотивовано встановленням факту скоєння позивачем адміністративних правопорушень.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2020 р. у справі № 404/1174/20 (2-а/404/105/20), як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не дослідив належним чином обставини по справі та не пересвідчився в тому, що інкриміноване порушення скоєно саме позивачем.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 12 лютого 2020 року о 11:26:05 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Олександрія траса М04 на 37 км. в населеному пункті позначеного дорожнім знаком 5.45 рухався зі швидкістю руху 74 км/год., перевищивши дозволену швидкість руху в населеному пункті на 24 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

По факту вчинення правопорушення 12 лютого 2020 року інспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Бобровим В. В. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2097858, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення-штраф у розмірі 255,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП.

Крім того, 12 лютого 2020 року о 11:35:09 год. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Олександрія траса М04 37 км. порушив п. 12.4 ПДР України, під час перевірки документів відповідно до п.п. 2.4 та 2.1 на вимогу інспектора не пред`явив для перевірки поліс ОСЦПВ власників наземних т.з., чим порушив п. 2.4. а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

По факту вчинення правопорушення 12 лютого 2020 року інспектором роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Гелевер В. Ю. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2097924, якою прийнято рішення до ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення-штраф у розмірі 425,00 грн. за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126 КУпАП.

Не погодившись з прийнятими постановами, позивач звернувся до суду.

Дослідивши обставин по справи, колегія суддів зазначає:

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі – ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пунктом 12.4. ПДР України встановлено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Дорожний знак 5.45 «Початок населеного пункту» визначає найменування та початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтєю 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, суду надано відеодиск, на якому зафіксовано транспортний засіб Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач із швидкістю 74 км/год.

Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM отримав сертифікат затвердження типу вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року та зареєстрований в реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, що підтверджується сертифікатом.

Згідно з експертним висновком НДЦ ТЕЗІС НТУУ КПІ механізми технічного захисту інформації лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 відповідають вимогам нормативних документів системи технічного захисту інформації в Україні, що підтверджується експертним висновком.

Відповідно до свідоцтва, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000703 відповідає встановленим законодавством вимогам та є придатним до застосування, що підтверджується експертним висновком.

Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості і, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу +- 2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 до 1200 м.

Правильність реалізації у приладі TruCAM алгоритму фіксації підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом.

Відповідно приписів ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення дотримання правил дорожнього руху, виявлення або фіксування правопорушення може застосовувати технічні прилади.

Як передбачено ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» основними повноваженнями поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожньою руху його учасниками.

Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 правомірно оцінено судом першої інстанції як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП, а також відповідачем у справі при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції сукупний аналіз усіх наявних у справі доказів, в тому числі відеофіксації, з урахуванням дати та часу зафіксованої на відеозйомці, яка співпадає з зазначеною датою та часом в оскаржуваній постанові, дає підстави для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що в повній мірі доведено відповідачем належними доказами.

Щодо правомірності винесеної відповідачем постанови серії ЕАК №2097924 від 12.02.2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Приписами статті 14 Закону України від 30.06.1993р. № 3353 “Про дорожній рух” встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

П.2 ч.1 ст.32 Закон України “Про Національну поліцію” передбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав).

Статтею 16 Закону України “Про дорожній рух” визначено основні права та обов`язки водія транспортного засобу, які містять і те, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством,-страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до статті 53 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За змістом п.1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

За приписами п. 1.1 ПДР України, Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР України закріплено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, у пп. “ґ” п.2.1 ПДР України зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) (редакція від 27.03.2019).

П.2.4 “а” ПДР України унормовано, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частиною 1 статті 126 КУпАП визначено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката “Зелена картка”),-тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача наявний поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 148484249 від 16.08.2019 року на страхувальника.

Крім того з метою з`ясування тієї обставини, чи був чинний страховий поліс на час винесення оскаржуваної постанови на автомобіль Ford Ranger, д.н.з. НОМЕР_1 , колегією суддів здійснено пошук такого на офіційному сайті МТСБУ за посиланням https://policy-web.mtsbu.ua.

Відеозаписом, який долучено до матеріалів справи встановлено, що позивач пред`являв інспектору вищезазначений поліс в електронному вигляді, проте останній не взяв зазначене до уваги, при цьому, колегія суддів зазначає, що поліцейський може самостійно користуючись додатками в мережі Інтернету перевірити документи, зазначені в пункті 2.1.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність прийняття відповідачем спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2097924 від 12 лютого 2020 року.

За правилами вимог частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить висновку про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, сформував висновки, які частково не відповідають обставинам справи та порушив норми матеріального права в частині щодо застосування норм спеціального законодавства у розглядуваних правовідносинах у сфері дорожнього руху та його безпеки, прав, обов`язків і відповідальності суб`єктів – учасників дорожнього руху.

Тому, рішення суду першої інстанції від 30.11.2020 року необхідно скасувати і прийняти нову постанову про часткове задоволення позовних вимог, з наведених вище підстав щодо часткової обґрунтованості доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Керуючись ст.ст. 243, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 листопада 2020 року у справі №404/1174/20 (2-а/404/105/20) скасувати і прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАК № 2097924 від 12 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

В іншій частини позовних вимог – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та, відповідно до ч. 3 ст. 272 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий – суддяН.А. Бишевська

суддяО.В. Головко

суддяЯ.В. Семененко