Головна / Тексти судових рішень / Цивільне судочинство / Постанова КЦС ВС від 08.05.2019 №554/6694/17

Постанова КЦС ВС від 08.05.2019 №554/6694/17

Постанова

Іменем  України      

08 травня 2019 року

м. Київ

справа № 554/6694/17

провадження № 61-38242св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого – Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроект Девелопмент»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду

м. Полтави від 18 січня 2018 року у складі судді Чуванової А. М. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року

у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Абрамова П. С., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1.    Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроект Девелопмент»

(далі – ТОВ «Будпроект Девелопмент») про захист прав споживачів, стягнення коштів за договорами купівлі-продажу, стягнення пені.

Позовна заява мотивована тим, що 13 червня 2016 року між ним та

ТОВ «Будпроект Девелопмент» було укладено договори купівлі-продажу майнових прав № P-L2/S1-40R/100616МП, № P-L2/S1-402/100616МП та

№ P-L2/S1-45R/100616МП на квартири АДРЕСА_1

Зазначав, що відповідно до пункту 1.4 вказаних договорів, майнові права на квартиру за цими договорами передаються від продавця покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною цих договорів. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництва об`єкта будівництва у строк, визначений ТОВ «Будпроект Девелопмент» пунктом 2.4 цих договорів та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру.

Згідно із пунктом 2.4 договорів орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – 2 квартал 2017 року.

13 червня 2016 року він, як покупець, у відповідності до пунктів 3.1, 3.2 зазначених договорів сплатив: повну ціну майнових прав на квартиру за договором № P-L2/S1-40R/100616МП у розмірі 284 821,00 грн без ПДВ;

на квартиру за договором № P-L2/S1-402/100616МП у розмірі 282 028,00 грн без ПДВ, на квартиру за договором № P-L2/S1-45R/100616МП у розмірі 288 678,00 грн без ПДВ.

Відповідно до пункту 6.1 цих договорів сторони несуть відповідальність

у відповідності із чинним законодавством України, та у випадках передбачених договором. Відповідно до частини першої статті 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договорів, він направив письмові вимоги відповідачу, згідно яких просив надати: засвідчені в нотаріальній формі копії документів про введення в експлуатацію об`єкта будівництва

у АДРЕСА_1; підписати між ним та ТОВ «Будпроект Девелопмент» акти прийому-передачі квартир АДРЕСА_1; негайно здійснити всі заходи, спрямовані на отримання ним правовстановлюючих документів на квартири АДРЕСА_1 . У разі якщо об`єкт будівництва у АДРЕСА_1 не завершено та не введено в експлуатацію, вимагав протягом 7 днів

з дня отримання даної вимоги повернути сплачені грошові кошти відповідно до квитанцій, всього 855 527,00 грн. Вказані вимоги відповідач отримав

07 липня 2017 року, вважав, що обов`язок у відповідача щодо передання йому купленого товару настав 15 липня 2017 року, через 7 днів з дня отамання вимог. Згідно вказаних вимог, у разі, якщо об`єкт будівництва

у АДРЕСА_1 не завершено та не введено в експлуатацію, тоді у відповідача 15 липня 2017 року виник обов`язок щодо повернення сплачених йому коштів, у зв`язку з відмовою відповідача, як продавця, передати проданий йому товар, а саме квартири

АДРЕСА_1 .

Відповідач, як продавець, не виконав обов`язок щодо повернення коштів

до 15 липня 2017 року, у зв`язку з чим у нього виникло право нарахувати та стягнути пеню у розмірі 3% за кожен день прострочення.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути

з ТОВ «Будпроект Девелопмент» на його користь за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № P-L2/S1-40R/ 100616МП від 13 червня 2016 року, договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру

№ P-L2/S1-42R/ 100616МП від 13 червня 2016 року, договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № P- L2/S1-45R /100616МП від 13 червня

2016 року: грошові кошти у розмірі 855 527,00 грн, пеню 1 000 966,50 грн,

а всього: 185 6493,50 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2018 року

у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами укладених між сторонами договорів не передбачено строк здачі будинку в експлуатацію та передачі майнових прав на квартири у власність позивача, оскільки визначений у пункті 2.4 договору термін «орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – 2 квартал 2017 року» не може бути розтлумачений як кінцевий термін здачі будинку в експлуатацію. Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами того,

що відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов`язань та відмовляється передати проданий товар, тому суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з ТОВ «Будпроект Девелопмент» сплачених грошових коштів та пені за неналежне виконання зобов`язань за зазначеними договорами є необґрунтованими.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки останнім не доведено факт того, що відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов`язань щодо відмови у передачі проданого товару покупцю, тому суд вважав, що висновок районного суд про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2018 року відкрито касаційне провадження

у вказаній справі і витребувано цивільну справу №554/6694/17 з Октябрського районного суду м. Полтави.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення першої

та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що умовами укладених між сторонами договорів не передбачено конкретний строк здачі будинку

в експлуатацію та передачі майнових прав на квартири у власність позивача, оскільки визначений у пунктом 2.4. договору термін «орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – 2 квартал 2017 року» не може бути розтлумачений як кінцевий строк здачі будинку

в експлуатацію.При цьому ними не враховано, що відповідно до

статті 663 ЦК України строк передачі товару є істотною умовою договору купівлі-продажу, і якщо він визначений не чітко, строк виконання зобов`язання за договором купівлі-продажу, визначається згідно

статті 530 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зазначав, що він надав докази, що у зв`язку з чітко не визначеним строком передачі майнових прав продавцем покупцю він направив відповідачу вимоги відповідно до частини другої статті 530 ЦК України про виконання ним своїх зобов`язань за вказаними договорами щодо передачі майнових прав на квартири, або повернення покупцю коштів, попередньо оплачених

за майнові права на квартири. Ці вимоги відповідач отримав 07 липня

2017 року, та відповідно зобов`язання відповідача (продавця) щодо передання йому (покупцю) купленого товару (майнових прав) настали

15 липня 2017 року.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

13 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будпроект Девелопмент»

в особі директора ОСОБА_2 , укладено договори купівлі-

продажу майнових прав на квартири № P-L2/S1-40R/ НОМЕР_2 МП,

№ P-L2/S1-42R/100616МП, № P-L2/S1-45R/100616МП, згідно яких покупцем придбано майнові права на квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 зазначених договорів ОСОБА_1 сплатив: повну ціну майнових прав на квартири за договорами, а саме: за договором

№ P-L2/S1-40R/100616МП – у розмірі 284 821,00 грн, за договором

№ P-L2/S1-402/100616МП – у розмірі 282 028,00 грн, за договором

№ P-L2/S1-45R/100616МП – у розмірі 288 678,00 грн.

Пунктом 1.4 договорів купівлі-продажу майнових прав на квартиру передбачено, що майнові права на квартиру за цими договорами передаються від ТОВ «Будпроект Девелопмент» покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного об`єкта будівництва у строк, визначений ТОВ «Будпроект Девелопмент» у пункті 2.4 цих договорів та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Факт повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру буде підтверджуватись наданням довідки згідно пункту 1.4 договорів. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від ТОВ «Будпроект Девелопмент» до покупця після підписання акта прийому-передачі.

Згідно пункту 2.4 цих договорів орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – другий квартал 2017 року.

03 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Будпроект Девелопмент» з вимогами, в яких просив надати йому засвідчені

у нотаріальній формі копії документів про введення в експлуатацію об`єкта будівництва у АДРЕСА_1; негайно підписати між ТОВ «Будпроект Девелопмент» та ним акти прийому-передачі квартир, негайно здійснити всі заходи, спрямовані на отримання ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на вказані квартири.

У разі, якщо об`єкт будівництва у АДРЕСА_1 не завершено та не введено в експлуатацію,

протягом семи днів з дня отримання даних вимог повернути сплачені грошові кошти за майнові права на квартири, відповідно до квитанцій – всього 855 527,00 грн.

Вказані вимоги ТОВ «Будпроект Девелопмент» отримав 07 липня 2017 року, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, однак їх не виконав.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Апеляційний суд залишаючи без змін рішення районного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 посилалися на те, що останнім не доведено факт того, що відповідач допустив прострочення виконання своїх зобов`язань щодо відмови у передачі проданого товару покупцю.

Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною третьою статті 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судами встановлено, що згідно з пунктом 1.1 за укладеними між сторонами договорами та до пункту 1 статті 6 та статті 656 ЦК України продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених договорами, а, отже, сторони визначили договірний характер правовідносин, що випливають з форвардного контракту – стандартний документ (договір, дериватив), який засвідчує зобов`язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін продажу під час укладення такого контракту.

При цьому, пунктом 4.1 договорів сторони погодили, що договір укладений під відкладальною обставиною, якою сторони визнають пред`явлення до виконання форвардного контракту, яке має бути здійснене протягом одного дня після отримання форвардного контракту покупцем. Цей договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. З моменту набрання чинності цим договором. Форвардний контракт № 17027-А від 10 червня 2016 року укладений на товарній біржі, вважається належним чином виконаним і зобов`язання сторін за ним припиняється, тому помилковим

є твердження позивача про те, що строком виконання зобов`язання

є 15 липня 2017 року – строк виконання направленої відповідачу вимоги.

Оскільки, пунктом 4.4 договорів передбачено, що сторона, яка ініціює дострокове припинення цього договору, направляє іншій стороні письмову пропозицію про розірвання цього договору у термін не пізніше

30 календарних днів до дати розірвання цього договору. Розірвання договору оформляється виключно в письмовому вигляді відповідно до умов пункту 9.2 цього договору. Однак, позивач не скористався процедурою розірвання укладених договорів, а заявив вимогу про повернення внесених коштів.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором

є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 549, частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Отже, оскільки умовами спірних договорів, укладених 13 червня

2016 року, пеня, як вид відповідальності за невиконання їх умов

не передбачена, також не передбачено строк здачі будинку в експлуатацію та передачі майнових прав на квартири у власність позивача, а визначений у пункті 2.4 договору термін «орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію – 2 квартал 2017 року» не може бути розтлумачений як кінцевий термін здачі будинку в експлуатацію, тому правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення вказаних позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Доводи касаційної скарги  ОСОБА_1 були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства,

і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 07 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник

Судді:                                                                                               О. В. Білоконь

                                                                                                            Б. І. Гулько

                                                                                                            Є. В. Синельнков

С. Ф. Хопта

Один коментар

Відповісти

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*